Спецпроект

Анонс: лекція Дмитра Малакова про дух Києва

8 червня відбудеться лекція києвознавця Дмитра Малакова "Чи живий іще дух Києва?".

Початок - о 18.00. Місце - Лисенка, 3 (метро "Золоті ворота"), книгарня "Є".

"Новий час змінив у людей уявлення про справжній дух Києва. Раніше вважалося, що київське дерево - така ж святиня, як корова в Індії. Раніше, щоб знищити дерево у столиці, потрібен був дозвіл. А тепер безкарно вирубують цілі гаї...", - говорить Дмитро Малаков, старший науковий працівник Музею історії Києва.

 Поділ, 1959 рік. Ріг Спаської (за радянської влади вона називалася Героїв Триплля) і Межигірської. Зараз дерев тут уже нема. Фото: "Пам'яті київських трамваїв"

Науковець, що багато років присвятив вивченню архітектури та образу життя киян у різні історичні періоди - ХІХ сторіччя, німецької окупації та 50-х років - говоритиме з усіма охочими про те, чи існує досі дух Києва.

Дмитро Малаков народився у Києві у 1937 році. Інженер, краєзнавець, науковець Музею історії Києва. Автор книжок: "Книжкові знаки Георгія Малакова", "Архітектор Городецький", "Київ 1941-1943", "Архітерктор Григор'єв", "Прибуткові будинки Києва", "Ніби й не було війни...", книги спогадів "Оті два роки... ".

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.