Спецпроект

Анонс: лекція Дмитра Малакова про дух Києва

8 червня відбудеться лекція києвознавця Дмитра Малакова "Чи живий іще дух Києва?".

Початок - о 18.00. Місце - Лисенка, 3 (метро "Золоті ворота"), книгарня "Є".

"Новий час змінив у людей уявлення про справжній дух Києва. Раніше вважалося, що київське дерево - така ж святиня, як корова в Індії. Раніше, щоб знищити дерево у столиці, потрібен був дозвіл. А тепер безкарно вирубують цілі гаї...", - говорить Дмитро Малаков, старший науковий працівник Музею історії Києва.

 Поділ, 1959 рік. Ріг Спаської (за радянської влади вона називалася Героїв Триплля) і Межигірської. Зараз дерев тут уже нема. Фото: "Пам'яті київських трамваїв"

Науковець, що багато років присвятив вивченню архітектури та образу життя киян у різні історичні періоди - ХІХ сторіччя, німецької окупації та 50-х років - говоритиме з усіма охочими про те, чи існує досі дух Києва.

Дмитро Малаков народився у Києві у 1937 році. Інженер, краєзнавець, науковець Музею історії Києва. Автор книжок: "Книжкові знаки Георгія Малакова", "Архітектор Городецький", "Київ 1941-1943", "Архітерктор Григор'єв", "Прибуткові будинки Києва", "Ніби й не було війни...", книги спогадів "Оті два роки... ".

Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб