Спецпроект

Пам'ятник радянським воїнам в Херсоні незабаром повернеться

Пам'ятна стела на честь подвигу радянських воїнів у Херсоні, раніше розташована на площі імені Героїв Сталінграду, перенесена в безпечне місце, щоб уникнути можливого пошкодження під час будівельних робіт у районі цієї ділянки.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Пам'ятний знак - це збірно-розбірна конструкція з гранітних блоків. Під час будівельних робіт вона могла пошкодитися, тому і було рішення тимчасово її демонтувати. Зараз пам'ятний знак перенесено у безпечне місце", - повідомила керівник прес-служби мерії Херсона Тетяна Сазонова.

За її словами, коли будівництво закінчиться, стелу повернуть на ту ж площу. "Питання про те, щоб перенести її на інше місце, навіть не розглядалося", - запевнила Сазонова.

Як повідомлялося, в Херсоні з площі імені Героїв Сталінграду прибрали пам'ятну стелу на честь подвигу радянських воїнів. Пам'ятний знак нібито заважав будівництву торгівельного центру.

Народний депутат України від КПУ Катерина Самойлик вважає цю подію актом вандалізму: "Думаю, що без згоди мера міста, "регіонала" Володимира Сальдо стела не була б знесена".

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.