Спецпроект

У Харкові відкрили меморіальну дошку Івану Франку

В Харкові відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки українському письменнику та громадському діячеві Іванові Франку (1856-1916).

Про це повідомляє "Інтерфакс" з посиланням на прес-службу Харківської міської ради.

Вилита з бронзи меморіальна дошка встановлена ​​на будинку, в якому в 1906 році І. Франко присудили почесне звання доктора російської словесності Харківського університету.

Всього на установку дошки І. Франка на будівлі міського архіву та реставрацію фасаду будівлі витратили 200 тис грн.

Раніше відповідно до указу президента України від 27 серпня 2006 року "Про заходи щодо вивчення та популяризації духовної спадщини Івана Франка" планувалося протягом 2006-2008 рр. встановити у Харкові пам'ятник І. Франко.

Можливим місцем встановлення пам'ятника називали площу Конституції. Пізніше влада Харкова прийняли рішення реконструювати площу і встановити на ній новий монумент Незалежності.

Нагадаємо, що мер Харкова Геннадій Кернес планує встановити в місті пам'ятники співаку і актору Володимиру Висоцькому і актрисі Людмилі Гурченко (хоч остання виступала проти свого монумента в місті).

У листопаді 2010 року в Харкові невідомими було знищено пам'ятну дошку кардиналу УГКЦ Йосипу Сліпому.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.