Спецпроект

У Харкові відкрили меморіальну дошку Івану Франку

В Харкові відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки українському письменнику та громадському діячеві Іванові Франку (1856-1916).

Про це повідомляє "Інтерфакс" з посиланням на прес-службу Харківської міської ради.

Вилита з бронзи меморіальна дошка встановлена ​​на будинку, в якому в 1906 році І. Франко присудили почесне звання доктора російської словесності Харківського університету.

Всього на установку дошки І. Франка на будівлі міського архіву та реставрацію фасаду будівлі витратили 200 тис грн.

Раніше відповідно до указу президента України від 27 серпня 2006 року "Про заходи щодо вивчення та популяризації духовної спадщини Івана Франка" планувалося протягом 2006-2008 рр. встановити у Харкові пам'ятник І. Франко.

Можливим місцем встановлення пам'ятника називали площу Конституції. Пізніше влада Харкова прийняли рішення реконструювати площу і встановити на ній новий монумент Незалежності.

Нагадаємо, що мер Харкова Геннадій Кернес планує встановити в місті пам'ятники співаку і актору Володимиру Висоцькому і актрисі Людмилі Гурченко (хоч остання виступала проти свого монумента в місті).

У листопаді 2010 року в Харкові невідомими було знищено пам'ятну дошку кардиналу УГКЦ Йосипу Сліпому.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.

"Троянські вісті". Український Мюнхгаузен та інші помічники більшовицьких людоловів

Як і кого з українських діячів більшовики використовували для спецоперацій на Заході.