Спецпроект

У Харкові відкрили меморіальну дошку Івану Франку

В Харкові відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки українському письменнику та громадському діячеві Іванові Франку (1856-1916).

Про це повідомляє "Інтерфакс" з посиланням на прес-службу Харківської міської ради.

Вилита з бронзи меморіальна дошка встановлена ​​на будинку, в якому в 1906 році І. Франко присудили почесне звання доктора російської словесності Харківського університету.

Всього на установку дошки І. Франка на будівлі міського архіву та реставрацію фасаду будівлі витратили 200 тис грн.

Раніше відповідно до указу президента України від 27 серпня 2006 року "Про заходи щодо вивчення та популяризації духовної спадщини Івана Франка" планувалося протягом 2006-2008 рр. встановити у Харкові пам'ятник І. Франко.

Можливим місцем встановлення пам'ятника називали площу Конституції. Пізніше влада Харкова прийняли рішення реконструювати площу і встановити на ній новий монумент Незалежності.

Нагадаємо, що мер Харкова Геннадій Кернес планує встановити в місті пам'ятники співаку і актору Володимиру Висоцькому і актрисі Людмилі Гурченко (хоч остання виступала проти свого монумента в місті).

У листопаді 2010 року в Харкові невідомими було знищено пам'ятну дошку кардиналу УГКЦ Йосипу Сліпому.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.