Спецпроект

СКАНДАЛ З ЖЕРТВАМИ УПА - ЇХ НЕ МОЖУТЬ ПОРАХУВАТИ

Під час перепоховання останків мешканців польського села Острівки, знищеного загоном УПА 30 серпня 1943 року, відбулася суперечка щодо кількості знайдених останків.

Про це повідомляє "ГалІнфо".

У Львові створили робочу комісію зі з'ясування обставин розкопок у селі Рівне Волинської області (на території Рівненської сільради Любомльського району знаходиться кладовище Острівків - ІП) , до якої увійшли депутати Львівської обласної та міської рад разом з журналістами, археологами та судово-медичними експертами.

Як повідомив депутат Львівської міської ради від партії "Свобода", член комісії Святослав Макітра, у результаті перевірки виявилося, що польські археологи більше, ніж удвічі завищили кількість віднайдених останків.

Перерахувавши кількість останків дорослих людей, які помістились в три маленьких труни, експерти довели, що кількість стегнових кісток складає не більше, ніж 86, а це 43 людини. Та навіть ця цифра не може бути остаточною, адже останки дуже роздроблені.

Рештки кісток дітей, на жаль, не вдалось перерахувати, проте польські археологи стверджують, що у двох трунах їх є 93.

"Навіть якщо додати кількість останків дітей, яку оголосили поляки, та дорослих людей, яку підрахували львівські експерти, отримуємо цифру 136, але аж ніяк не 261, про що стверджують польські археологи, - вважає Макітра. - Керівник польської археологічної служби відповіла, що кожну окрему кістку чи елемент кістки вони вважали за рештки однієї окремої людини. Вважаю, що розкопки були спрямовані не для визначення точної кількості решток людей, а для їх завищення".

Після роботи львівської комісії на місці розкопок дійти згоди щодо кількості останків з польською стороною не вдалося.

Акт про результати розкопок перепідпише тільки українська сторона з цифрою, яку оголосили експерти зі Львова, тобто 136. Поляки акт з цифрою 136 підписувати не погодились, вони наполягають на кількості 261.

Під час українсько-польського етнічного конфлікту 1940-их років в Острiвках у серпні 1943 року, за даними польської Вікіпедії, підрозділ УПА знищив 521 поляка. В Сагрині, за даними Польського радіo, в 1944 році Армія Крайова убила від 200 до 800 українців.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.