Спецпроект

В'ятрович презентує "Другу польсько-українську війну. 1942-47"

Історик Володимир В'ятрович презентує в Києво-Могилянській академії книгу "Друга польсько-українська війна. 1942-1947" - невідомі документи з архівів радянської та оунівської спецслужб і новий погляд на складні польсько-українські стосунки під час Другої світової війни.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Презентація відбудеться 4 жовтня о 17:00 в Конгрегаційній залі Національного університету "Києво-Могилянська академія" (вул. Сковороди, 2).

Крім дослідження "Друга польсько-українська війна. 1942-1947", буде представлено двотомне зібрання документів з архівів Служби безпеки України, Гарвардського університету та Центру досліджень визвольного руху "Польсько-українські стосунки в 1942-1947 роках у документах ОУН та УПА".

У своїй книзі Володимир В'ятрович пише про малодосліджену сторінку історії - польсько-українську війну 1942-1947 років, розглядає причини, перебіг і наслідки довготривалого конфлікту між українцями та поляками на теренах сучасних Західної України та Східної Польщі. 

Показано вплив політичних процесів на перебіг військових дій, спроби налагодження співпраці між українцями й поляками під час та після Другої світової війни. Окрему увагу приділено ролі й місцю цієї війни в пам'яті обох народів. 

На презентації виступатимуть автор та відомі науковці та публічні інтелектуали:

Юрій Шаповал - доктор історичних наук, професор;
Ольга Гнатюк - відомий, науковець літературознавець-україніст, критик та перекладач;
Руслан Забілий - історик, директор Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького";
Ігор Ільюшин - історик, професор, завідувач кафедри міжнародних відносин Київського славістичного університету;
Владислав Гриневич - історик, старший науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України;
Сергій Квіт - ректор Національного університету "Києво-Могилянська академія";
Вахтанг Кіпіані - журналіст, головний редактор "Історичної правди";
Іван Патриляк - історик, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?