Гофман хоче умовити Януковича купити його фільм про нашу історію

Польський режисер Єжи Гофман має намір обговорити з президентом Віктором Януковичем можливість показу на українському телебаченні його документального фільму "Україна. Становлення нації".

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на Weekly.ua.

Цей фільм режисер закінчив у 2008 році. У ньому розповідається про історію України від хрещення до наших днів. У картині 4 серії: "Від Русі до України", "Україна чи Малоросія", "Разом назавжди", "Незалежність". Кожна серія триває 50 хвилин.

На створення фільму Гофмана надихнула книга Леоніда Кучми "Україна - не Росія". За задумом режисера, кіно має дати імпульс українській молоді до вивчення історії власної країни.

Проте, фільм "Україна. Становлення нації" жодного разу не був показаний в Україні.

За словами Гофмана, українська влада не відповідає йому відмовою, "але й не показує фільм". "Мабуть тому, що фільм закінчується Помаранчевою революцією", - пояснює режисер. Він сподівається, що картина все ж таки вийде в український прокат до Євро2012.

"Варшавська битва" - просто кіно про любов та війну (ФОТО)

Кінорежисер і сценарист Єжи Гофман народився в 1932 р. у Кракові. У 1939 році був депортований з батьками до Сибіру. Після закінчення війни повернувся до Польщі. В 1955 році закінчив Інститут кінематографії в Москві. Знімає документальні та художні фільми.

Найбільш відомі його екранізації історичних романів Генріка Сенкевича "Пан Володиєвський", "Потоп", "Вогнем і мечем". Фільм "Потоп" у 1975 р. було номіновано на "Оскара". Режисер прожив 33 роки в шлюбі з киянкою Валентиною Трахтенберг. Заслужений діяч національної культури Польщі.

Путін про пакт Молотова-Ріббентропа, Голокост і Бабин Яр: неоімперські амбіції та інструменталізація історії

Останнім часом помітно зросла активність російського президента у висловленні оцінок про історичні події та явища минулого. Зокрема це стосується чітко означеної європейцями ролі Сталіна і Гітлера у розв’язанні Другої світової війни, а також проблематики антисемітизму та Голокосту. Ще не вщухлі суперечки довкола виступу Владіміра Путіна 23 січня 2020 року в Єрусалимі, який ним сповна був використаний для пропаганди історичного наративу Кремля, і знову дискусія в світових медіа. Цього разу у зв’язку з публікацією 19 червня 2020 р. статті«75 років Великої Перемоги: спільна відповідальність перед історією і майбутнім», в якій, серед іншого, Путін згадує і про Пакт Молотова-Ріббентропа, і про Голокост, і про Бабин Яр…

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?