Львів назвав Азарову персону, на честь якої назвуть аеропорт. І це не Бандера

Львівський міський голова Андрій Садовий подав до уряду пропозицію назвати місцевий аеропорт іменем засновника міста короля Данила.

Про це повідомляє прес-служба Львівської міської ради.

 

"За останні місяці я чув дуже багато пропозицій щодо назви нашого летовища – іменем Митрополита Андрея Шептицького, Степана Бандери, Івана Франка, Пінзеля. Я подивився на голосування, яке було на сайті visitlviv – з домінуючою перевагою перемагає пропозиція "імені короля Данила", - зазначив мер.

Садовий додав, що це компромісна пропозиція, яка має об'єднати усіх львів’ян.

Нагадаємо, фракція партії "ВО Свобода", яка має більшість у Львівській міськраді, оприлюднила звернення до прем'єр-міністра Миколи Азарова, в якому вимагає оновлений аеропорт назвати ім'ям лідера ОУН Степана Бандери.

Пізніше партія пообіцяла винести проект відповідного рішення на розгляд найближчої сесії.

Президент Віктор Янукович, відповідаючи на питання про те, як він оцінює ініціативу Львівської міськради про те, щоб назвати реконструйований аеропорт ім'ям лідера ОУН, сказав, що це вирішуватиме місцева рада.

Раніше мер Львова Андрій Садовий запропонував назвати аеропорт іменем короля Данила Галицького. За його словами, аеропорт є державним, тому остаточне рішення прийматиме держава.

Як відомо, восени 2010 року львівські інтелектуали розпочали збір підписів за те, щоб назвати аеропорт іменем всесвітньо відомого галицького скульптора XVIII-го сторіччя Івана Ґеорґа Пінзеля.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.