У Львові відкрили пам'ятник автору "Червоної Рути" (ФОТО)

20 грудня 2011 року у Львові відкрили пам’ятник видатному композитору та поету Володимиру Івасюку. В центрі міста завдяки пожертвам Святослава Вакарчука з'явився монумент людині, яка зробила українську мову популярною у всьому СРСР, свого роду еталоном поп-музики.

Пам’ятник заввишки 2,6 метра виготовлено з бронзи, а постамент та мощення – з граніту.

Mонумент встановлено на монолітній кам’яній брилі; навколо пам’ятника з мозаїки та гранітної плитки викладено декоративну гітару.

Вартість проектних робіт та виготовлення пам’ятника склала 360 тисяч грн.

Фото: УП.Життя

Місце розташування пам’ятника  - проспект Шевченка, 7-9 - на шляху від філармонії до музичної академії, яким часто ходив Володимир Івасюк.

Ініціатором та меценатом, коштом якого відбулося створення пам’ятника, є музикант, лідер гурту "Океан Ельзи" Святослав Вакарчук.

Автори пам’ятника: скульптор Сергій Олешко та архітектор Михайло Ягольник. Кошти на благоустрій прилеглої території - 174 тисяч грн - виділено з міського бюджету Львова. 

1971: "Червона рута" - мюзикл про любов Ротару-гуцулки і Зінкевича-дончанина (ВІДЕО)

Ідею зі встановлення пам’ятника Святослав Вакарчук озвучив у 2006 році на святкуванні 750-річчя Львова.  За його ж клопотанням, восени 2006-го міський голова Львова Андрій Садовий створив організаційний комітет зі спорудження пам'ятника.

Андрій Садовий і Святослав Вакарчук на відкритті пам'ятника

Оргкомітет звернувся до львівських митців — заступника голови Львівського відділення Спілки архітекторів України Михайла Ягольника та скульптора Сергія Олешка, - з проханням розробити концепцію майбутнього пам'ятника композиторові.

6 серпня 2010 року було затверджено проект, а 15 липня 2011 року виконавчий комітет Львівської міської ради затвердив вимоги щодо встановлення пам'ятника.

ДОВІДКА:

Володимир Івасюк (1949-1979) - один із основоположників української естрадної музики. Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох спектаклів.

Професійний медик, скрипаль, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні. Неординарний живописець. Його твори здобули масову популярність в СРСР і світі.

 Володимир Івасюк в останні роки життя

18 травня 1979 року його тіло було знайдене повішеним у Брюховицькому лісі під Львовом. Офіційна версія - самогубство - підлягала сумніву громадськості як 1979 року, так і тепер.

26 січня 2009 року Генеральна прокуратура України поновила давно закриту кримінальну справу про смерть Володимира Івасюка.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.