Бійці СС "Галичина" скористалися нагодою, щоб воювати за Україну - Гузар

Відповідаючи на питання під час візиту в Черкаси в рамках "суспільних днів" УГКЦ, архієпископ Любомир Гузар зазначив, що військові дивізії "Галичина" не були "прислужниками" гітлерівців.

Про це повідомляє черкаський "Народ.ua".

На думку Любомира Гузара, ті, хто зголосився служити в 14-ій гренадерській дивізії військ СС "Галичина", використали війну і гітлерівську Німеччину для того, щоб вести боротьбу за незалежність України.

"То була добре річ у свій час, - зазначив Гузар. - Я був у Львові малим хлопцем, і також пізніше вже дорослим як священик зустрічав дуже багато тих, хто були воїнами СС "Галичини"... Вона в свій час була дуже особлива річ. Здавалося, що ми йдемо воювати за Німеччину. Ні, ми йшли ... ті воїни йшли в німецьких одностроях, але не воювати за Німеччину, а воювати за свої права".

На думку священника, сьогодні дуже це нелегко зрозуміти, але в тодішній ситуації "були особливі обставини".

Греко-католицькі капелани в СС "Галичина" (ФОТО)

"Можна спокійно дізнатися про інші народи, які мали подібні військові формації, але це були люди, які, використовуючи обставини, хотіли розпочати ту боротьбу за свою незалежність", - зазначив Гузар.

"Тепер закидають, що вони були прислужниками гітлерівців, ні. Але це треба вивчати і зрозуміти. То не був легкий момент, і не було легке рішення. Але я особисто в сумі думаю, що це було правильне рішення", - додав архієпископ.

Спогади Любомира Гузара про Другу світову війну читайте на "Історичній Правді".

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.

Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»