Шкляр каже, що не захищав істориків, звинувачених у плагіаті

Письменник Василь Шкляр просить уточнювати у нього факт появи його підпису під заявами чи зверненнями. Тому що у "справі львівських плагіаторів" підпис Шкляра під листом на захист відповідачів сфальсифікували.

Про це літератор повідомив у листі "Історичній Правді".

"З великим подивом ознайомився з матеріалом Ігоря Чорновола "Шевченківська премія для львівських плагіаторів: судове засідання № 6", - пише Шкляр. - Тут ідеться, зокрема, й про те, що на черговому засіданні суддя долучив до справи нові документи, подані адвокатом відповідачів, серед яких є лист [заступника голови Національної Спілки письменників] Шкляра та [члена Ради НСПУ] Василенка [на захист лауреатів Шевченківської премії Горака та Гнатіва, яких Ігор Чорновол звинувачує у плагіаторстві - ІП]".

За словами письменника, він уперше побачив цього листа на сторінках "Історичної Правди" і ніколи під ним не підписувався.

"Зізнаюся, що багатотомної праці Романа Горака та Ярослава Гнатіва я не читав і в ролі експерта не міг виступати, оскільки не є фахівцем у цій галузі, - наголошує лауреат народної Шевченківської премії. - Для цього потрібно бути вченим-франкознавцем".

Письменник висловлює жаль, що Ігор Чорновол не звернувся до нього і не з’ясував цієї важливої обставини: "Адже останнім часом у ЗМІ, то більше в соціальних мережах, уже не раз "гуляли" заяви та звернення, підписані іменами людей, які не бачили тих петицій".

Година папуги. Діти пишуть Сталіну

Чапський чув, як тут кажуть: "То чорт дорогою іде". Нібито, якщо кинути у вихор сокирою — потече кров. Дивні тут забобони. Учора ті "чорти" вилися попід ногами і перебігали дорогу збудженим і усміхненим колегам Чапського. Він заздрив щастю колег, які вже пішли за колючий дріт і табірні мури у далекий, широкий світ.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина І

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Лютнева драма президента Бенеша

За столом в кабінеті президента Чехословаччини на Празькому Граді сидів сивий хворий чоловік. Президенту Едвардові Бенешу було лише 63 роки, проте постійні хвороби і тиск з боку політичних опонентів цілковито виснажили його. Президент щойно підписав призначення нового комуністичного уряду. Його держава, яку він власноруч засновував, будував і за яку бився десятиліттями, провалювалася в морок комуністичної диктатури. І під вироком Чехословаччині стояв його, Едварда Бенеша, підпис. Одного з найбільших демократів в історії центральної Європи ХХ століття.

Панас Мирний у 1917 році. Живий і голодний статський радник

Ні, Панас Мирний не помер у ХІХ столітті. Він та Іван Нечуй-Левицький - два письменники-класики, хто пережив революцію. І хоча його роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні" вивчали в школі всі без винятку покоління українців, для більшості цей факт - неабияка новина.