БІЛБОРД ІЗ ГІТЛЕРОМ У ЗАПОРІЖЖІ ЗНЯЛИ НЕВІДОМІ

Білборд з карикатурою Гітлера, встановлений в центрі Запоріжжя журналістами місцевої газети, провисів лише кілька годин і був знятий комунальними службами.

Про це повідомив головний редактор газети "Субота плюс" Богдан Василенко, ініціатор установки білборда, повідомляє УП з посиланням на "Інтерфакс".

Він зазначив, що "рекламна площина була знята невідомими особами, можливо, комунальниками".

"Білборд з карикатурою Гітлера, що вимагає встановити йому в Запоріжжі пам'ятник, так само як і Сталіну, провисів лише кілька годин і був знятий невідомими без нашого, власників площини, дозволу", - розповів журналіст.

"Ми викликали міліцію. Прибули співробітники райвідділу. Вони з кимось говорили по телефону, заявивши, що наш антисталінський білборд зняли комунальники" - уточнив Василенко.

Після Сталіна у Запоріжжі з'явився Гітлер (ФОТО)

Також він зазначив, що на адресу керівництва рекламного агентства, що розмістило білборд, надходять погрози від невідомих осіб.

"Невідомі телефонують керівнику агентства і погрожують їй прокуратурою" - зазначив Василенко.

Крім того, він зазначив, що, за його даними, міський голова Запоріжжя не віддавав наказу про зняття білборда.

"Ми маємо намір завтра відновити нашу власність, адже ми орендували місце під білборд на місяць за 3 тисячі гривень. Також будемо разом з правоохоронними органами шукати тих, кому не сподобався антисталінський білборд, який є протестом запорізьких журналістів проти встановлення пам'ятника Сталіну в Запоріжжі", - зазначив Василенко.

Нагадаємо, сьогодні в Запоріжжі на перехресті проспекту Леніна і вулиці Української журналістами місцевої газети встановлений антисталінський білборд з карикатурою Гітлера на тлі пам'ятника Сталіну, і підпис: "Чим я гірше за Сталіна? Поставте і мені пам'ятник!".

ДОВІДКА:

17 листопада 2011 року департамент архітектури та містобудування Запорізької міськради визнав пам'ятник Йосипу Сталіну, встановлений у скляній вітрині в стіні облкомітету КПУ, елементом декоративного оформлення інтер'єру.

14 листопада мер Запоріжжя Олександр Сін доручив юридичній службі міськради перевірити законність встановлення біля обкому КПУ відновленого 7 листопада погруддя Сталіна.

В лютому 2011 року Сін заявив, що це погруддя встановлено незаконно, оскільки спочатку не було внесене в архітектурний проект. Мер пообіцяв "ужити заходів для знесення пам'ятника, якщо комуністи повторно його встановлять".

Після відновлення "пам'ятника" Сталіну громадськість оголосила збір підписів під зверненням до Запорізької влади з проханням демонтувати бюст комуністичного вождя.

Перше погруддя Сталіну в Запоріжжі було встановлено 5 травня 2010 року перед будинком Запорізького обкому КПУ. За його виготовлення комуністи заплатили 109 тисяч гривень.

28 грудня 2010 невідомі пошкодили бюст, відрізавши йому голову. Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

У новорічну ніч 31 грудня невідомі підірвали пам'ятник Сталіну, проте встановити їхні особи слідству наразі не вдалося.

Битва за Шостку 1918 року

Шість діб, з 2 по 8 квітня 1918 р., шосткинці билися з більшовицькою Особливою армією Ремньова. Билися з тими самими петроградськими загонами матросів, що 29 січня 1918 р. вбивали київських студентів під Крутами. Шосткинські робітники ціною своїх життів зберегли пороховий завод для Української держави.

Антон Дробович: Гри в одні ворота не буде

Розмова з Антоном Дробовичем, головою Українського інституту національної пам’яті (УІНП) про польсько-українські відносини, спільні плани та проекти, виклики на новій посаді, а також про те, кого він вважає героями України. Інститут Антон Дробович очолив у грудні 2019 року, після того, як виграв конкурс, попереднім керівником був Володимир В’ятрович.

Луцьк в окупації: побороти епідемії й вижити!

Луцьк – одне з перших українських міст, яке було окуповане вермахтом вже надвечір 25 червня 1941 року. Нова окупація приносить не тільки усі «принади» нацистського режиму, але й епідемії

Як і чому вікінги опинилися у Західній Україні

Як тут опинилися скандинави? Вони були важливою частиною державного апарату Русі, особливо в період правління князя Володимира. З літопису відомо, що Володимир був змушений тікати у Швецію після невдачі у міжусобній війні. Звідти він повернувся із армією варягів, які допомогли відвоювати спадщину.