У Києві відкрилася фотовиставка Льюїса Керрола (ФОТО)

До 27 січня в Києві можна відвідати виставку фоторобіт автора "Аліси в Країні чудес" Льюїса Керрола - математика й письменника, який був також одним із кращих фотографів Великобританії часів королеви Вікторії.

Про це повідомляє The Village.

У фотоцентрі PhotoCULT відкривається виставка семи репродукцій фотографій Льюїса Керролла, автора "Аліси в Країні чудес". Знаменитий казкар був ще й одним з кращих фотографів Вікторіанської епохи, коли фотографія тільки зароджувалася.

На більшості знімків зображені маленькі дівчатка, для яких Керролл писав казки. Усього в світі збереглося близько 1 000 його робіт.

На виставці в Києві можна побачити автопортрет самого Льюїса Керролла, кілька групових портретів дітей сімейства Ліддел (Керролл дружив з цією родиною і часто фотографував дітей), чотири портрети Аліси Ліддел - тієї самої, для якої він і вигадав знамениту казку.

Причому на одній з фотографій дівчинка вже доросла.

"Керролл був першим портретистом, який привніс у фотографію природність і невимушеність. Знімаючи в техніці складного мокроколлодіонного процесу, з витримкою більше хвилини, він примудрявся показувати справжні дитячі емоції, - зазначила фотограф Ірина Рузина з центру PhotoCULT. - Поки Керролл налаштовував камеру, поливав розчинами фотопластину, він розповідав дітям химерні й смішні історії. Саме тому діти вважали його своїм і вели себе дуже розкуто".

Як фотограф Керролл був забутий на початку XX століття, бібліографи всю увагу сконцентрували на його літературних творах.

У 1945 році німецький колекціонер фотографій Вікторіанської епохи випадково придбав у лондонського букініста альбом з 65 знімками, підписаними Льюїсом Керроллом.

Час і місце: до 27 січня з 11:00 до 20:00 без вихідних. Київ, вулиця Пушкінська, 21.

Вхід безкоштовний.

Дивіться також: "Харків і харків'яни XIX сторіччя у кадрах Олексія Іваницького" (ФОТО)

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.