Спецпроект

У неділю покажуть "Назви своє ім'я" про українців та євреїв під час Голокосту

В неділю, 29 січня на телеканалі ТВі у програмі "Окрема думка з Єгором Чечериндою" буде показано фільм Сергія Буковського "Назви своє ім’я" (2007, Україна).

Після фільму до розмови з ведучим долучаться директор центру юдаїки НаУКМА, консультант фільму Леонід Фінберг та науковий співробітник Інституту історії НАН України Володимир Любченко.

Початок програми о 21.30.

Анотація до фільму:

"Назви своє ім’я" – повнометражна документальна стрічка про Голокост в Україні, спільний проект Інституту візуальної історії та освіти Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії і Фонду Віктора Пінчука.

Фільм спирається на свідчення з архіву Інституту Фонду, а також нові зйомки, здійснені в Україні.

Глядачі фільму матимуть змогу почути свідчення євреїв, які пережили трагедію і уникли жорстокої страти та свідчення українців, які попри смертельну небезпеку знайшли в собі мужність рятувати друзів і сусідів.

Герої стрічки діляться подробицями пережитого, а глядачам пропонуються до осмислення трагічні сторінки минулого.

Поетика фільму – це не натуралізм, не жахіття кадрів, а спроба методами кінематографу запросити глядачів до роздумів про історію та сьогодення. Стівен Спілберг сказав про цей фільм: "Я не думав, що документальне кіно може бути такої сили".

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.