КАБМІН ЗМІНИВ НАГЛЯДОВУ РАДУ "СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ"

Кабінет міністрів змінив наглядову раду Національного заповідника "Софія Київська".

Про це повідомляє "УП.Київ" із посиланням на розпорядження Кабінету міністрів від 20 лютого.

Так, головою наглядової ради призначено директора Інституту археології Національної академії наук Петра Толочка, заступником голови наглядової ради – директора департаменту культурної спадщини та культурних цінностей Мінкультури Андрія Вінграновського.

Членами ради призначено першого заступника міністра Юрія Богуцького, старшого наукового співробітника Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Рильського Ларису Ганзенко, першого заступника Міністра закордонних справ Руслана Демченка, головного художника-реставратора корпорації "Укрреставрація" Інну Дорофієнко, голову Шевченківської райадміністрації Сергія Зіміна.

Також до наглядової ради "Софії Київської" увійшли заступник директора Інституту археології Гліб Івакін, заступник Міністра регіонального розвитку Дмитро Ісаєнко, доцент Львівського нацуніверситету імені Франка Назар Козак, професор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Людмила Міляєва, заступник голови КМДА Леонід Новохатько, заступник керівника ДУСі Олексій Панько, професор кафедри архітектурного проектування Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Лариса Скорик.

Як повідомлялося раніше, Мінкульт змінив директорів кількох заповідників та музеїв. Згодом міністр культури Михайло Кулиняк заявив, що має намір змінити керівництво усіх заповідників.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.