ЛЕКЦІЮ НІМЕЦЬКОГО ІСТОРИКА ПРО БАНДЕРУ СКАСОВАНО (оновлено)

Лекції німецького історика з польським корінням Ґжеґожа Россолінського-Лібе про Бандеру, ОУН і УПА у Дніпропетровську не відбудуться. Проведення цих же лекцій у Києві наразі під питанням.

Про це "Історичній Правді" повідомив керівник представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні Кирило Савін.

"Представництво Фонду Бьолля, Німецька служба академічних обмінів та посольство ФРН в Україні вже більше року проводять програму, в рамках якої організовують виступи європейських науковців, що займаються історією України, - сказав Савін. - На чергову лекцію було запрошено німецького історика з польським корінням Ґжеґожа Россолінського-Лібе. Тема його дисертаційного дослідження присвячена Степану Бандері та ОУН і УПА".

За словами керівника фонду, на етапі підготовки до заходу кілька впливових інституцій під різними приводами відмовилися надати майданчик для виступу Россолінського-Лібе: "серед причин були закиди у ненауковості, скандальності і конфліктному потенціалу заявленої теми", а також в "українофобії" німецького історика.

"У Дніпропетровську були чіткі домовленості з двома майданчиками, - зазначив Савін. - І раптом, знов абсолютно несподівано для нас, Національний гірничий університет без обґрунтування відмовив, буквально за день до заходу. Другий майданчик, Всеукраїнський центр вивчення Голокосту "Ткума", пояснив свою відмову тим, що вони не хочуть політизувати історію Другої світової війни".

Савін зазначив, що, за даними фонду, до цих відмов нібито причетні представники партії "ВО "Свобода", які телефонували і вимагали не проводити заходи за участю Россолінського-Лібе.

"Чи справді це були представники цієї партії - невідомо, - підкреслив Савін. - Ми вважаємо неприпустимим втручання політиків в академічні дискусії. Як організатори лекцій ми не завжди поділяємо всі тези наших доповідачів, але із задоволенням хотіли б почути фахову критику тез Россолінського-Лібе".

Представник фонду також сказав, що проведення лекцій німецького історика в Києві наразі під питанням.

Пізніше Фонд Бьолля оприлюднив заяву щодо відміни лекцій Россолінського-Лібе, де називає ситуацію "придушенням академічних свобод". В загальних рисах заява повторює коментар Кирила Савіна для ІП - повністю її можна прочитати тут.

Нагадаємо, що лекції Ґжеґожа Россолінського-Лібе "Степан Бандера: життя українського революційного ультранаціоналіста та пам'ять про нього, 1909-2009 рр." і "ОУН-УПА та етнічне й політичне насильство в Західній Україні, 1939-1950 рр." мали відбутися у Дніпропетровську сьогодні і завтра (27 і 28 лютого) .

В Києві ж скасували лекцію, заплановану на 29 лютого у Торгово-промисловій палаті. Наразі залишилася тільки одна лекція - 1 березня. На неї просять реєструватися зазделегідь і приходити з посвідченням особи.

Тим часом канадський історик Іван-Павло Химка, який був науковим керівником Россолінського-Лібе, написав у своєму Фейсбуку, що отримав сьогодні дзвінок від Ґжеґожа: "Він повідомив, що перебуває під захистом німецького посольства після того, як у квартиру, де він зупинився у Києві, почали надходити дзвінки з погрозами".

Ґжеґож Россолінський-Лібе - випускник Університету Гамбурга. Він пише дисертацію "Степан Бандера: життя українського фашиста і пам'ять про нього (1909-2009)".

Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб