У Львові розкажуть про Аушвіц і його музеєфікацію

13 лютого 2012 року у приміщенні Національного музею "Тюрма на Лонцького" відбудеться публічна лекція на тему: "Музей в Освенцімі: знати і пам’ятати".

Лекцію прочитає аспірант Львівського національного університету, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху Олеся Ісаюк.

Лектор розповість про історію концентраційного табору в Освенцімі, формування та сучасний стан музею на місці колишнього концтабору, сучасну експозицію музею "Аушвіц — Біркенау".

Зараз на місці колишнього концтабору — музей, одне з місць, які внесені у список культурної спадщини ЮНЕСКО.

Свого часу Освенцім був найбільшим концтабором у всій окупованій Європі і одночасно "фабрикою смерті". Оскільки нацисти не встигли його знищити при відступі, зараз колишній концтабір є унікальною пам’яткою епохи.

Екскурсія концтабором "Аушвіц" (ФОТО)

Як та чому колишній концтабір перетворили на музей? Як розвивався цей музей? Як він виглядає зараз? Яким чином презентують відвідувачам — у масі своїй людей, не пов’язаних з історією — настільки специфічне місце? Що можна там побачити зараз? Яким чином музей є одночасно і місцем пам’яті?

Основою для лекції послужили особисті враження лектора, яка двічі побувала у музеї "Аушвіц — Біркенау" як відвідувач музею. Завдячуючи професії, мала можливість оцінити бачене не тільки як прихильник історії, а й як її дослідник.

Лекція пройде у супроводі відеопрезентації на основі фотографій музею.

Лекція відбудеться у приміщенні Національного музею "Тюрма на Лонцького" (Львів, вул. Бандери, 1, вхід з вул. Брюллова) у понеділок, 13 лютого 2012 року. Початок о 12:00.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.