Мєдвєдєв ліквідував комісію з "фальсифікації історії"

Комісія з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії при президенті РФ припинила своє існування. Історики вважають це закономірним, адже замість науки структура займалася чиновницькими відписками і створювала враження цензури.

Про це йдеться в указі президента РФ Дмітрія Мєдвєдєва, повідомляють "Московские Новости".

Структура, до складу якої в 2009 році увійшло кілька істориків і безліч високопоставлених представників силових відомств, міністерств і депутатів Держдуми, насторожила тоді професійних дослідників.

Ініціатива створення комісії спочатку виходила з МЗС, стурбованого "хвилею історичних претензій", яка наростала в колишніх радянських республіках.

Заявленою метою діяльності комісії було:

"- узагальнення та аналіз інформації про фальсифікацію історичних фактів і подій, спрямовану на применшення міжнародного престижу Російської Федерації;

- розгляд пропозицій з питань протидії спробам фальсифікації історичних фактів і подій на шкоду інтересам Росії;

- вироблення рекомендацій щодо адекватного реагування на спроби фальсифікації історичних фактів і подій та з нейтралізації їхніх можливих негативних наслідків".

Подальша діяльність комісії, що збиралася двічі на рік, не стала менш помітною. Натомість її учасники стали отримувати безліч листів-вимог покарати тих чи інших "фальсифікаторів", які "неправильно" трактують історію.

Член комісії, директор Інституту загальної історії РАН академік Олександр Чубар'ян оцінює діяльність комісії позитивно: "Вона за три роки сприяла полегшенню доступу до архівів та ініціювала розсекречення документів. Її створення було кроком назустріч ветеранам, стурбованим спотвореннями історії Великої Вітчизняної війни, і в цьому відношенні її робота також була не марною".

Олександр Чубар'ян про те, як добре було Україні в СРСР

Директор Санкт-Петербурзького інституту історії РАН, доктор історичних наук Віктор Плешков, який не входив до комісії, назвав президентську структуру "мертвонародженою".

"Вона за роки свого існування не виконала жодної відчутної роботи - полегшення доступу до архівів, фінансування серйозних проектів, пов'язаних з публікацією документів, - сказав Плешков. - Не зробила навіть спроби поставити питання необхідності видавцям перед публікацією проводити експертизу справжності різного роду "невідомих документів", які публікуються нині великими накладами, як це сталося, наприклад, із "щоденниками Берії".

За словами Плешкова, комісія викликала сумні асоціації з радянським часом - в наукові установи раптом стали надсилати циркуляри до вимог відзвітувати про викриття фальсифікаторів. Їх мало хто сприймав серйозно, але все ж доводилося придумувати відписки.

Як створити образ ворога. Україна в російських підручниках

Директор Державного Ермітажу, член-кореспондент РАН, доктор історичних наук Михайло Піотровський вважає скасування цієї структури цілком закономірним.

"Термін "фальсифікація" неприйнятний для професійної наукової дискусії і для нормального політичного діалогу. Він з розряду пропагандистськи-публіцистичних, - сказав Піотровський. - Без різних підходів та інтерпретацій наука стоїть на місці, і спроба "відрегулювати" погляди на ті чи інші історичні події була приречена на провал".

За словами Піотровського, замість планованої відповіді на "історико-політичні нападки з боку наших найближчих сусідів", комісія, мала контрпродуктивний ефект: її існування, хай і бездіяльно-невинне, дало привід говорити про спроби держави впливати на свободу науки.

Як відомо, в січні Мєдвєдєв проголосив 2012 рік Роком російської історії.

Дивіться також:

Естонський ролик, який висміює діяльність комісії з фальсифікації (ВІДЕО)

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.