Російський Держнаркоконтроль заборонив Хакслі та Ірвіна Велша

З книжкових магазинів Росії зникли антиутопія Олдоса Хакслі "О дивний новий світ", а також ще близько 20 романів, серед яких твори Ірвіна Велша, Вільяма Берроуза і Хантера Томпсона.

Про це повідомляє NewsRu із посиланням на телеканал "100 ТВ".

Книжкові магазини пояснюють зникнення романів цих авторів тим, що видавці перестали їх друкувати за рішенням Держнаркоконтролю РФ, який побачив в творах пропаганду наркотиків.

Тим часом, як відзначає телеканал, "чорний список" Держнаркоконтролю не зареєстрований і не має силу закону.

Єдиний офіційний перелік заборонених книг - це федеральний список мін'юсту. Друк і розповсюдження книг з цього списку приводить до кримінальної справи, чого не можна сказати про список наркоконтролю.

Причина зникнення книг з магазинів - це самоцензура видавців та продавців, зазначає телеканал. Однак це може тільки підігріти інтерес до "заборонених" книг, які нескладно знайти і в інтернеті.

Нагадаємо, про "чорний список" від Держнаркоконтролю стало відомо майже три роки тому. Цей список в кінці 2009 року надійшов у російські бібліотеки з вказівкою не видавати їх читачам.

При цьому деякі з указаних борцями з наркотиками творів входять, наприклад, у курс "Сучасної зарубіжної літератури" для філологічних факультетів і часто запитуються студентами.

Російські ЗМІ стверджують, що в "чорному списку" є і "Прекрасний новий світ" Хакслі - антиутопія 1931 року про контрольований державою світ бездумного споживання. В цьому творі про наркотики згадується хіба що те, що вони централізовано видаються населенню :) Можливо, російські чиновники сплутали цей твір із "Дверима сприйняття" 1954-го, де Хакслі описує досвід уживання мескаліну?

В Держнаркоконтролі спростували інформацію про списки, але відзначили, що в російському адміністративному кодексі дійсно є статті, які передбачають відповідальність за поширення літератури, що містить ознаки прихованої реклами або пропаганди наркотиків. А значить, "закон дозволяє нам вилучати подібну літературу за судовим рішенням".

У число "заборонених книг" невідомі експерти включили і класику контркультури, яку можна знайти в будь-якому книжковому магазині або завантажити в інтернеті, і навіть давно екранізовані твори: "Королева Півдня" Артуро Переса-Реверте, "Пляж" Алекса Гарленда, "Страх і ненависть у Лас-Вегасі" Хантера Томпсона, культові романи Ірвіна Велша і навіть твір американського фантаста Філіппа Діка.

"На голці" Ірвіна Велша - культовий роман про "Едінбурзьку героїнову лихоманку" кінця 1980-их. Одна з найкращих агіток проти важких наркотиків

У список потрапили і полтавчанин Дмитро Гайдук із його "растаманськими казками", які давно стали фольклором, і книга про розведення їстівних грибів на присадибній ділянці, де мова йде виключно про шампіньйони.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.