Радянські солдати ґвалтували навіть громадянок СРСР - британські вчені

Британський військовий історик Ентоні Бівор стверджує, що "оргія зґвалтувань у Червоній Армії в дні агонії нацистської Німеччини" мала куди більш широкі масштаби, ніж вважалося раніше.

Про це повідомляє The Telegraph.

За твердженням історика, радянські війська згвалтували велика кількість радянських і польських жінок, які були в'язнями концентраційних таборів, а також мільйони німкень.

"Розмах недисциплінованості і розбещеності Червоної Армії" виявився, коли автор, відомий своїм бестселером "Сталінград", вивчав радянські архіви для написання своєї книги "Берлін".

За словами Бівора, він був "глибоко приголомшений" відкриттям, що російські і польські жінки та дівчата, які звільнялися з концентраційних таборів, також піддавалися насильству. "Це повністю підірвало моє уявлення, що солдати використовували зґвалтування як форму помсти німцям", - сказав він.

Репутація Бівора як історика гарантує, що його затвердження будуть сприйняті серйозно. Книга" Сталінград"була оцінена дуже високо і заслужила престижну премію Самуеля Джонсона, премію Вульфсона з історії та премію Хауторндена.

Однак його розповідь про облогу Берліна обіцяє бути більш спірною: "В багатьох аспектах доля жінок і дівчат у Берліні куди гірше, ніж доля солдат, котрі голодували і страждали в Сталінграді".

Операція "Барбаросса", нацистське вторгнення в СРСР у 1941 році, стала початком найбільш геноцидного конфлікту в історії, пише британське видання. Німці не виявляли милосердя і не могли чекати його у відповідь.

За словами Бівора, Сталін і його командири виправдовували і навіть заохочували зґвалтування, причому не тільки щодо німецької нації, але також і їхніх союзників - Угорщини, Румунії та Хорватії.

Коли югославський комуніст Мілован Джилас заявив протест Сталіну, той нібито обурився: "Як так, ви не можете зрозуміти солдата, який прокрокував тисячі кілометрів через кров, вогонь і смерть і хоче розважитися з жінкою або взяти собі якусь дрібничку?"

Зґвалтування почалися відразу ж, щойно в 1944 році Червона Армія увійшла в Східну Пруссію та Сілезію, пише історик. У багатьох містах і селищах була зґвалтована кожна жінка у віці від 10 до 80 років.

Олександр Солженіцин, лауреат Нобелівської премії, в той час молодий офіцер, так згадував про це у своїй написаній білим віршем поемі "Прусські ночі": "Маленька дочка на матраці / Мертва. Як багато їх перебувало на ньому / Взвод, а, може, й рота?"

Про масштаби зґвалтувань можна судити по тому факту, що щорічно в період 1945-1948 років приблизно два мільйони жінок робили нелегальні аборти.

Підкреслений Бівором факт, що радянські війська ґвалтували не тільки німкень, але також і жертв нацизму, нещодавно звільнених з концентраційних таборів, змушує припускати, що сексуальне насильство було нерідко нерозбірливим.

Нагадаємо, у 2002 році Бівор написав книгу, в якій стверджує, що загалом Червона Армія зґвалтувала 2 млн німкень.

Читайте також:

Зґвалтована радянськими солдатами німкеня видала книгу спогадів

"Порти ихних баб!" Спогади солдата Червоної Армії

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.