Учителям історії пропонують згадати, як нацисти знищували ромів

З нагоди Міжнародного дня ромів, який відзначається 8 квітня 2012 року, Інститут Фонду Шоа запрошує українських вчителів провести урок про нацистські переслідування рома під час Другої світової війни.

Про це повідомляє прес-служба Інституту.

До уваги учнів пропонуються відеофрагменти свідчень ромських жінок, які вижили під час німецької окупації на теренах України під час Другої світової війни. 

"Робота з цими свідченнями сприятиме глибшому розумінню понять "дискримінація", "геноцид", "насильство", - йдеться в повідомленні. 

Якщо ж запропоноване заняття залучатиметься до вивчення теми "Друга світова війна" в курсі Історії України чи Всесвітньої історії для учнів 11 класів, то це дозволить глибше засвоїти суть і методи нацистської окупаційної політики на території СРСР та України. 

Розмова про долю ромського населення має не лише заповнити певну прогалину в програмі, а й сприяти формуванню історичної емпатії та розуміння спільності історичної долі народів України в історичній перспективі.

Мультимедійний урок "Євреї, роми... Хто наступний?"
 
Навчально-методичний посібник "Назустріч пам’яті"

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.