Спецпроект

На Волині знову шукали жертв УПА. Наразі не знайшли

Спільна українсько-польська експедиція завершила пошукові роботи з геомагнітним скануванням і шурфуванням на території Рівненської сільської ради Любомльського району Волинської області (на території колишніх сіл Острівки і Воля Островецька в "трикутнику" між селами Борове, Лисняки і Полапи).

Про це повідомляє ДП "Волинські старожитності".

Українську сторону представляли працівники "Волинських старожитностей" на чолі з Олексієм Златогорським, польську - Люблінській відділ Інституту народної пам'яті на чолі з Леоном Попеком.

Метою дослідження було виявлення захоронення закатованих в часи Другої світової війни польськомовних жителів сіл Острівки і Воля Островецька.

Підставою для місця вибору досліджень у Островках стали свідчення жительки села (українки), яка вказала місце розташування її садиби і зазначила факт захоронення на її території (в саду) вбитих людей у прямокутній ямі.

Підставою для місця вибору досліджень у Волі Островецькій стали результати досліджень 2010 р.,  в результаті яких виявлено і ексгумовано людські останки, захоронені в ямі в районі колишньої школи.

 Польська карта 1930-их років із вказаними місцями розкопок

На території колишнього села Островки було обстежено георадаром площу прямокутної форми розмірами 140х60 м. На ній зафіксовано 16 пунктів з геоморфологічними аномаліями. Усі вони перевірені шурфуванням. В жодному випадку не було виявлено заглиблених об'єктів і людських останків.

На території колишнього села Воля Островецька було обстежено георадаром площу прямокутної форми розміром 20х40 м. На ній зафіксовано 5 пунктів з геоморфологічними аномаліями. Усі вони перевірені шурфуванням. В жодному випадку не було виявлено заглиблених об'єктів і людських останків.

На поверхні обстежуваної території виявлено близько 100 фрагментів людських кісток невизначеного часу, перемішаних оранкою. Усі зібрані кістки було захоронено на території Островського кладовища-меморіалу.

В результаті досліджень жодних захоронень закатованих виявлено не було. Проте це не виключає факту їх наявності на суміжній території, повідомляють археологи.

Супутниковий знімок місцевості 

Як відомо, в серпні 2011 року польські археологи повідомили про виявлення останків близько 230 поляків, загиблих у серпні 1944 від рук УПА. Тоді ж представники Львівської облради заявили, що розкопки були проведені нефахово, а насправді кількість убитих не перевищує 136.

Матеріали, присвячені українсько-польському міжетнічому конфлікту 1940-их років, читайте за тегом "Волинська трагедія".

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.