8 травня — День пам’яті та єднання

Спілка Української Молоді в Україні ініціює відзначення 8-го травня як Дня пам'яті та єднання, що приурочений вшануванню полеглих у Другій світовій війні. Саме цього дня в європейських країнах віддають пошану загиблим воякам.

Київ:  8 травня ( вівторок), вул. Інститутська, 1 (біля Жовтневого палацу), 13:00;

Львів: 8 травня, Марсове поле, 13:00;

Запоріжжя: 8 травня, Меморіал "Скорботна матір" (поруч з бульваром Вінтера), 18:00.

Виникнення цієї ініціативи зумовлене тим, що під час війни українці захищали свої домівки як у складі Червоної Армії, так і в дивізії “Галичина” та Українській Повстанській Армії, тож актуальнішим ніж  “танці на кістках” у чергову річницю світової перемоги над нацизмом є  єднання у скорботі за загиблими.

1939-1945: Неписана історія. Розкажіть, як ваша родина пережила Другу світову війну

Ті, хто воював, потребують нашої уваги та пам’яті. Активісти Спілки Українською Молоді в Україні вирішили поєднати ці цінності і провести в містах Сходу, Заходу та Центру України панахиди за померлими воїнами Другої світової.

У Києві панахида за участю священників УГКЦ та УПЦ КП буде звершуватись біля хреста жертвам репресій НКВД 1930-1950 рр. Після цього в небо запустять 61 паперовий ліхтарик із символами країн - учасниць Другої світової війни.

Сайт ініціативи та контакти по регіонах:  http://8travnya.org.ua/

Батько української аеророзвідки – полковник Армії УНР Павло Крицький

До сьогодні історики вважали, що начальник штабу Технічних військ Армії УНР полковник Павло Крицький помер у Львові після 1924 року. Відомою була лише одна його світлина… Однак, прожив він ще більше 20 років у Чехії, а похований у Празі. Вдалось відшукати його могилу. Віднайшлось і більше його фотографії, які вперше публікуються у цій статті…

Година Папуги. Операція «День Незалежності»

Несподівано виявилося, що у таборі діє невидима сила. Вона була подібна до гравітації: її вплив відчувався завжди, але щоб усвідомити її існування треба було, щоб на чиюсь голову впало яблуко. Тим яблуком стали події Дня Незалежності і пригода з фальшивим візитом американського амбасадора. Дехто раптом зрозумів, що та сила мала серед бранців своїх агентів, була поінформована про їх таємні приготування і комунікації. Перше запитання було очевидне: хто перейшов на інший бік?

Чи був Іван Світличний дисидентом?

На перший погляд це питання може здатися дивним, адже усім добре відомий поетичний твір Івана Світличного «Я – дисидент», де він стверджувально відповідає на це питання.

Диво в Чігошті: право на віру за межами соціалізму

«Я нічого не зробив! Я ж навіть нічого не бачив!» - кричав отець Йозеф Тоуфар. Священник другу ніч сидів в карцері – темному вологому приміщенні в підвалі тюрми. Він два дні не їв, шлунок палав від пересоленого супу, який давали «неслухняним» арештантам після декількох днів без їжі. Все тіло боліло – сьогодні знову навідувався інспектор Ладіслав Маха і проводив «екзекуції» - вибивав зізнання. Все тіло було в синяках, ноги опухли. Священник навіть не знав, що знаходиться у спецвідділі тюрми для католицьких священнослужителів у місті Валдіце. І жити йому залишилося декілька днів.