Інститут національної пам'яті запрошує на ще один захід восени

Український інститут національної пам'яті запрошує науковців взяти участь у круглому столі "Національна пам'ять: соціокультурний та духовний виміри".

Про це "Історичній Правді" повідомили в УІНП.

Тематичні напрями роботи конференції:

  • Теорія та методологія досліджень соціокультурного та духовного простору національної пам’яті;

  • Національна пам'ять та духовно-культурний простір: механізми та конструкції взаємодії;   

  • Духовна та соціокультурна складова національної пам’яті: події, постаті, місця;

  • Духовно-культурні перехрестя національної пам’яті: минуле та сьогодення;

  • Духовні та соціокультурні коди національної пам’яті: трансформації у часі та просторі;

  • Місто, провінція, село: культурна та духовна спадщина у процесі формування національної пам’яті;

  • Музеї, бібліотеки, архіви як інститути пам’яті: традиції та практики на тлі глобальних соціогуманітарних трансформацій;

  • Духовні цінності та моральні орієнтири: сучасні моделі впливу на національну пам'ять.

Для участі у конференції необхідно до 15 вересня 2012 р. надіслати заявку (анкета за зразком, в якій вказати тему доповіді, відомості про автора,  контактну інформацію) та текст статті в електронному варіанті на адреси: vl@memory.gov.ua або lburiak@memory.gov.ua

До початку конференції планується видання збірника статей. Оргкомітет залишає за собою право відбору заявок та матеріалів для публікації.

Нагадаємо, що в листопаді УІНП проведе в Києві Всеукраїнський круглий стіл "Національна пам'ять в Україні: виклики XXI сторіччя".

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ СТАТЕЙ:

Обсяг статей – до 0,5 друкованого аркушу.

Статті обов’язково мають включати УДК, анотації, ключові слова, прізвище автора, назву статті українською, російською та англійською мовами.

Статті подаються в електронному варіанті у текстовому редакторі Word шрифтом Times New Roman, 14 кеглем, інтервалом 1,5, з полями: верхнє, нижнє – 2,5 см; ліве, праве – по 2 см; абзацний відступ – 1 см.

Посилання наводяться по тексту в квадратних дужках (напр. [2, с.158] [6, с.10; 8, с.55]). Література та джерела подаються в кінці тексту під назвою СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

Захід відбудеться 25 жовтня 2012 р. у приміщенні Українського інституту національної пам’яті за адресою: м. Київ, вул. Липська, 16. Початок роботи конференції о 10:00, реєстрація о 09:30.

Адреса Оргкомітету:

01021 м. Київ, вул. Липська, 16, Український інститут національної пам’яті. Тел. (044) 281-08-90.

Контактні особи:

с.н.с., к.і.н. Ведмідь Людмила Анатоліївна – секретар Оргкомітету;

н.с., к.і.н. Короленко Богдан Анатолійович.

ЗАЯВКА

НА УЧАСТЬ У НАУКОВІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ

"Національна пам’ять: соціокультурний та духовний вимір"


Прізвище ___________________________________________________________

Ім’я та по батькові  __________________________________________________

Місце роботи ________________________________________________________

Посада______________________________________________________________

Науковий ступінь  ___________________________________________________

Вчене звання ________________________________________________________

Назва статті _________________________________________________________

Адреса  _____________________________________________________________

Телефон ____________________________________________________________

E-mail_______________________________________________________________

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.