Історія вже не визначає порядок денний відносин України й Польщі - посол Дещиця

Питання історії залишаються на порядку денному двосторонніх відносин України і Польщі, але вже не є основними темами переговорів, вважає український посол у Варшаві Андрій Дещиця.

Таку заяву він зробив під час інтерв'ю "Укрінформу".

 

На думку дипломата, цьому сприяло зняття заборони на проведення пошуково-ексгумаційних робіт польських жертв в Україні.

"Хоча історичні питання залишаються в переліку порядку денного двосторонніх відносин, але їх знято з топагенди. На це вплинули рішення про зняття заборони на пошуково-ексгумаційні роботи в Україні, що реалізовано після візиту Президента Зеленського до Польщі.

Це розблокувало ведення діалогу в багатьох інших площинах і зняло напруження, яке існувало в переговорах на офіційному рівні", - заявив Дещиця.

За його словами, доти складні історичні питання завжди були якщо не першими, то одними з перших при обговоренні на офіційних зустрічах.

Дипломат також повідомив, що його зустрічі з польськими посадовцями, які відповідають за питання історії, свідчать про те, що вони мають намір узятися за впорядкування легальних українських місць пам'яті в Польщі.

"Це вимагає певного часу, процедур. Зрештою заява Президента України також не означала негайного розблокування пошуково-ексгумаційних робіт. Вона прозвучала у серпні, а робота розпочалася наприкінці листопада.

Є певні процедури, які потрібно виконати. І такою є позиція польської сторони", - підкреслив посол.

Водночас він визнав, що є "інституції, можливо, і треті сторони, які зацікавлені, аби це питання й надалі було предметом розбрату між українцями й поляками".

"Але якщо ми переконані у важливості українсько-польського стратегічного партнерства, то ми маємо стояти вище таких спроб і провокацій, поводитися цивілізовано, виходячи з принципу, що треба вшанувати тих осіб та воїнів, які загинули. І це правило має бути застосовано до всіх", - наголосив дипломат.

За його словами, українська сторона хоче відновити консультації в рамках двосторонньої угоди від 1994 року про збереження місць пам'яті - аби врегульовувати всі питання, пов'язані з такими місцями як у Польщі, так і в Україні.

"Тобто, ми маємо правову базу для такої співпраці – лише потрібно її використовувати", - зауважив Дещиця.

Нагадуємо: Упродовж 2014 – 2016 років у Польщі невідомі вандали зруйнували і осквернили 14 могил і пам'ятних знаків українцям. Донині жоден не відновлений. В Україні провокатори цього року осквернили пам'ятники загиблим полякам у колишньому селі Гута-Пеняцька на Львівщині і меморіальний комплекс у Биківні на Київщині. Однак українська сторона одразу відчистила образливі написи і заявила, що готова відновити пам'ятники. Польська сторона зволікає з цим питанням.

26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української Повстанської Армії.  Польська сторона пояснила це як "демонтаж незаконного пам'ятника УПА", який простояв 23 роки. Руйнування постфактум легалізували заяви Міністерства культури та Інституту національної пам'яті Польщі.

Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах є 15-м за чергою актом наруги над місцями пам'яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року. Цей монумент серед тих, які вимагає відновити українська сторона. Обов'язковою передумовою поновлення пошукових робіт польських науковців на території України, які заблоковані з весни минулого року, є відновленням місць пам'яті.

Аби довести відсутність поховань під зруйнованим пам'ятником у Грушовичах, Польський інститут національної пам'яті у травні цього року ініціював розкопки. Україна скерувала до Польщі групу з 5 спостерігачів. У результаті розкопок все ж виявлено поховання, а отже — пам'ятник не був символічним.

Під час зустрічі у Варшаві 31 серпня 2018 року Президент України Володимир Зеленський та Президент Польщі Анджей Дуда домовились оновити й перезавантажити двосторонню робочу групу з вирішення історичних питань, що працюватиме під патронатом обох глав держав. 

"Я готовий розблокувати отримання дозволів на проведення пошукових робіт в Україні, а польська сторона опоряджає українські місця пам'яті в Польщі. Запропонував Президенту Дуді спорудити на кордоні України та Польщі спільний меморіал примирення", – зазначив тоді Зеленський.

Лютнева драма президента Бенеша

За столом в кабінеті президента Чехословаччини на Празькому Граді сидів сивий хворий чоловік. Президенту Едвардові Бенешу було лише 63 роки, проте постійні хвороби і тиск з боку політичних опонентів цілковито виснажили його. Президент щойно підписав призначення нового комуністичного уряду. Його держава, яку він власноруч засновував, будував і за яку бився десятиліттями, провалювалася в морок комуністичної диктатури. І під вироком Чехословаччині стояв його, Едварда Бенеша, підпис. Одного з найбільших демократів в історії центральної Європи ХХ століття.

Панас Мирний у 1917 році. Живий і голодний статський радник

Ні, Панас Мирний не помер у ХІХ столітті. Він та Іван Нечуй-Левицький - два письменники-класики, хто пережив революцію. І хоча його роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні" вивчали в школі всі без винятку покоління українців, для більшості цей факт - неабияка новина.

Сергій Гірік: гасла УНР нагадували більшовицькі

Інтерв'ю з кандидатом історичних наук, вченим секретарем Української асоціації юдаїки Сергієм Гіріком

Партії «хамелеони»

В Україні зареєстровано 352 політичних партії. За цим показником вона посідає перше місце в Європі. Однак партії у нас не лише активно реєструються, а й перейменовуються. 44% діючих партій хоча б раз за історію існування змінили свою назву. В останні роки кількість перейменувань партій перевищує кількість нових реєстрацій.