У Львові прочитають лекцію про Музей Комунізму в Празі

У Національному музеї "Тюрма на Лонцького" у Львові відбудеться публічна лекція "Музей комунізму у Празі: ознайомити непосвячених".

Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

Історію протистояння чехословацького "соціалізму" і дисидентства розкриває Музей комунізму у Празі. Як прийняли у Празі Червону армію і у що вилилося "визволення"? Як руйнувалася архітектурна спадщина Праги і яким було життя чехів та словаків в умовах "соціалізму"? "Празька весна", опозиція, 1989 рік ("рік чудес") — про це розповість на публічній лекції історик Олеся Ісаюк.

Чехія і Словаччина потрапили під контроль Радянського Союзу як єдина держава — Чехословаччина. Після смерті Сталіна там не розпочались масові заворушення, зате уряд Чехословаччини єдиний наважився на реформи соціалістичного устрою "зверху".

Наслідком стала "Празька весна" 1968 року. Для її придушення ввели війська і наступні 20 років там панував окупаційний режим, офіційно названий "нормалізацією". Жорсткий ідеологічний контроль, націоналізація господарства, переслідування опозиціонерів, постійна присутність у країні радянських військ — все це її наслідки.

Празька весна 1968 року. ФОТО

Чеське і словацьке суспільство відповіло формуванням опозиційного руху. Його кістяк склали поети, митці, інтелектуали. Неформальним лідером руху став актор і драматург Вацлав Гавел. Як і в інших країнах "Східного блоку", протест набрав форм правозахисної діяльності, систематичного поширення інформації про дійсне становище в країні, ненасильницького протесту.

"Крім того, потужним джерелом і засобом спротиву в Чехословаччині залишилося мистецтво. Влада однаково переслідувала і нелегальні сходини дисидентів, і аналогічно нелегальні аматорські вистави, — розповідає історик Олеся Ісаюк. — До історії чеського спротиву належить і самопожертва Яна Палаха, який спалив себе на Вацлавській площі у Празі на знак протесту проти окупації його країни".

Опір тоталітарній системі вилився в масові протести в листопаді 1989 року та, зрештою, у повалення тоталітарного режиму.

Дізнатись більше про це все та як історичні події висвітлює Музей комунізму, запрошуємо на черговій лекції "Музей комунізму у Празі: ознайомити непосвячених", яку прочитає науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху, аспірант Університету Марії Кюрі-Склодовської (Люблін, Польща) Олеся Ісаюк.

Час і місце заходу: 25 червня, понеділок, о 17:00. Національний музей "Тюрма на Лонцького", Львів, вул. С. Бандери, 1 (вхід з вул. К. Брюллова).

Лекція є одним із заходів циклу "Тоталітарне минуле в музеях" в рамках проекту Центру досліджень визвольного руху та Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" "Досвід подолання наслідків тоталітаризму".

Раніше Олеся Ісаюк читала лекцію про Музей НДР у Берліні.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.