Жемайти хочуть відновити Велике князівство Литовське. Без масонів

Жемайти (етнічна група в складі литовців) запропонували відтворити Велике князівство Литовське (ВКЛ).

Відповідну пропозицію було висунуто на Всесвітньому з'їзді Жемайтії, повідомляє Delfi.

Ініціаторами "відновлення діяльності Відновлювальної ради ВКЛ" проголосили себе учасники з'їзду Вайдас Лякстутіс, Мільвідас Юшкаускас і Вайдас Жельвіс.

Ще однією ініціативою жемайтів стало встановлення в Литві (або в відтвореному князівстві) монархічної форми правління. Монарха запропоновано вибирати.

В яких саме межах запропоновано відновити князівську державу, не уточнюється.

Територія ВКЛ доби його розквіту

Мільвідас Юшкаускас заявив, що сам не хоче бути королем, оскільки "в нього занадто багато роботи". Також він зазначив, що в актах про відтворення Литви (1918 року) навіть немає слова "республіка", а отже, нинішня держава - незаконне продовження ВКЛ. Нинішній прапор Литви Юшкаускас назвав "тимчасовим".

Лякстутіс сказав, що "терпіння жемайтів закінчилося". Він був обурений тим, що нинішній Вільнюс "готує ґрунт для імігрантів", в литовській мові використовують міжнародні слова, а програми молодіжніх обмінів готуються "міжнародними шпигунами".

Третій ініціатор відновлення ВКЛ Жельвіс висловив обурення тим, що ксьондзи "розповідають про євреїв (тобто читають Біблію), а не про славних предків литовців.

Варто зазначити, що за всю історію Литви в країні був лише один король - Міндовг, коронований у 1253 році. Його наступники називалися "великими князями".

Як відомо, в Білорусі і Росії також відновлюють балто-слов'янську ідентичність племені кривичів. 

Велике князівство Литовське - держава зі столицею у Вільнюсі (XIII-XVIII ст.ст.), до складу якої в XIV-XVI сторіччях входила значна частина нинішніх українських земель. Також до складу феодального утворення входили Білорусь та Литва, і частково території Росії, Латвії, Польщі та Естонії.

В 1569 році ВКЛ утворило з королівством Польщі федеративну державу - Річ Посполиту. Князівство зберегло широку автономію, але передало під контроль корони свої українські території.

Більше про ВКЛ читайте на Історичній Правді у темі "Велике князівство Литовське"

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.