Держава взяла під охорону радянську могилу, яку хотіли знести депутати

Братську могилу радянських воїнів на площі Ринок у місті Турці на Львівщині визнано пам'яткою місцевого значення і внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Таке рішення було прийнято на засіданні експертної комісії з розгляду питань занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, яке відбулось у Києві.

Про це ZAXID.NET повідомили у прес-службі Міністерства культури України.

Загалом на розгляд експертної комісії було винесено 267 об’єктів культурної спадщини, розташованих у Запорізькій, Луганській, Львівській областях, у Автономній республіці Крим та у м. Києві.

У підсумку 196 об’єктів було визнано пам’ятками місцевого значення.

Як відомо, у квітні 2012 року депутати на сесії Турківської міськради прийняли рішення "з метою упорядкування центральної площі міста" перенести пам'ятник червоноармійцям разом із братською могилою з центру містечка.

У рішенні також зазначалося, що товариство пошуку жертв війни "Пам'ять" має провести дослідження можливого місця поховання воїнів Радянської армії та в разі виявлення останків провести їхню ексгумацію і перепоховати на міському кладовищі.

Згодом прокуратура Львівської області опротестувала рішення Турківської міської ради щодо перенесення пам’ятного знаку.

Нагадаємо, восени 2011 року в центрі Варшави з метою перенесення було демонтовано пам'ятник воїнам-червоноармійцям.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.