У Варшаві демонтували пам'ятник Червоній армії... (ФОТО)

...щоб перенести його на інший бік площі, оскільки він заважає будувати вихід з метро. Монумент, який у Польщі називають "Пам'ятником чотирьом сплячим", розібрали та обіцяють почистити і встановити заново. Російська блогосфера обурюється.

Про це повідомляє Польське радіо.

"Пам'ятник польсько-радянському збройному братерству буде перенесено на північну частину Віленської (Вільно, Вільня - старовинна назва Вільнюса - ІП) площі у зв'язку з будівництвом станції метро "Віленський вокзал", - сказав речник місцевого метробуду Міхал Вітчинський.

За словами будівельників, після демонтажу пам'ятник почистать, а потім установлять на іншому боці площі, на розі вулиці Кирила й Мефодія.

 

 За кілька місяців до перенесення невідомі облили монумент білою фарбою

Демонтаж триватиме близько місяця, а проводитимуть його спеціалісти з консервації пам'ятників: "Спершу знімемо фігури з п'єдесталу, літери й цифри, потім фігури під постаментом, потім розберемо фасад п'єдесталу і його бетонну основу".

 

За словами Вітчинського, фігури і плити буде почищено і консервовано спеціальними восками, які убезпечать метал і камінь від корозії і впливу зовнішнього середовища.

Пам'ятник "Братству по зброї" було відкрито восени 1945 року, навпроти урядової адміністрації, яка розмістилася в будинку колишньої дирекції Польської залізниці.

Те, що уряд розташувався у варшавському районі Прага, на правому березі Вісли, далеко від центру столиці, не дивує - адже після Варшавського повстання лівобережна частина міста була знесена з лиця землі.

Феномен Польської підпільної держави

Саме у Празі застряла Червона Армія в серпні 1944 року, поки Армія Крайова вела виснажливі бої один на один із нацистами. Зрештою Варшавське повстання було придушене, а місто знищене - Червона армія разом із союзним Військом Польським уступила в нього тільки в січні 1945 року.

Пам'ятник польсько-радянському братерству по зброї був першим пам'ятником, відкритим на теренах Польщі після Другої світової. Спершу фігури були виготовлені з гіпсу, потім у Німеччині відлили їх із бронзи.

Місцеві жителі називали монумент "Пам'ятником чотирьом сплячим і трьом воюючим" (ідеться про фігури внизу і нагорі п'єдесталу), або просто "чотирьом сплячим".

На п'єдесталі написано польською і російською: "Слава героям Радянської Армії, товаришам по зброї, які віддали своє життя за свободу і незалежність польського народу. Цей монумент встановили машканці Варшави, 1945 р."

Після 1989 року неодноразово піднімалося питання знесення пам'ятника. Планувалося зробити це у 2007 році, у зв'язку з перебудовою трамвайних зупинок на площі.

 Так пам'ятник чотирьом сплячим виглядав до демонтажу

Торік депутат міськради від "Партії і Справедливості" (консервативна партія, якою після загибелі Леха Качинського керує його брат Ярослав - ІП) Мацєй Мацейовський пропонував підірвати "кошмарний пам'ятник радянським окупантам" як "релікт минулої епохи".

Пам'ятник Третьому Українському фронту розмалювали під комікси (ФОТО)

В російській блогосфері новина про демонтаж пам'ятника викликала море обурення у стилі "ми їх від фашистів визволили, а вони, невдячні". Ньюанс про перенесення монумента не викликав довіри у російських блогерів.

Нагадаємо, що в Ізраїлі цього року планується відкрити пам'ятник на честь Червоної Армії.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.