Американці теж зняли фільм про "Матч смерті". ВІДЕО

Перший національний телеканал продемонстрував документальний фільм "Нескореність: Історія ФК Старт" виробництва одного з провідних спортивних телеканалів США - ESPN.

Про це ІП повідомила прес-служба Першого національного.

Зазначається, що документальна стрічка "є спробою американських журналістів показати об'єктивну картину подій 70-річної давнини, які відомі в нашій історії як "Матч смерті"."

Фільм було знято у квітні цього року в Києві, а прем'єра в США відбулася напередодні матчу Україна-Швеція (першої гри збірної України на Євро-2012).

У 20-хвилинному фільмі йдеться про історію київської футбольної команди "Динамо", яка в довоєнному Києві була "важливим джерелом української національної гордості" та матч киян з футбольною командою німецьких військовослужбовців "Flakelf" влітку 1942 року.

Показ фільму став можливим завдяки підтримки посольства України в США, яке виступило з пропозицією показу даної стрічки та провело успішні переговори із компанією ESPN щодо передачі Національній телекомпанії прав для некомерційного показу фільму на території України.

Згідно з радянською легендою, "матч смерті" був так названий через те, що ряд футболістів, які до війни грали в основному складі київського "Динамо", були показово розстріляні за відмову програти зустріч.

Місце проведення легендарного матчу - стадіон "Старт", якому минулого року загрожувала небезпека зникнути, бо будівельна фірма сина Миколи Азарова мала намір його забудувати.

Насправді матчів між місцевими командами та збірними німецьких та угорських окупантів було кільканадцять. Футболісти "Динамо" Микола Трусевич, Олексій Клименко та Микола Коротких пізніше були розстріляні гітлерівцями в Сирецькому концтаборі. Невідомо, наскільки це було пов'язано з футболом.

Дивіться також:

Продюсери фільму "Матч смерті" скаржаться на націоналістів. ТРЕЙЛЕР

Українська ідентичність у радянському футболі. Лекція німецького історика

Як "Динамо" використовують у геополітичних розборках

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.

Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»