Суд відкрив доступ до справ засновника й ідеолога УПА в архіві СБУ

Окружний адмінсуд Києва зафіксував мирову угоду, згідної з якою Архів СБУ надав доступ до справ командира "Поліської січі" Тараса Боровця — "Бульбу" та провідного ідеолога ОУН Петра Федуна — «Полтаву».

Про це Історичну Правду повідомили в Центрі досліджень визвольного руху.

У листопаді минулого року громадський активіст Тарас Шамайда звернувся до Галузевого державного архіву Служби безпеки України з проханням надати можливість ознайомитися в читальному залі архіву з оперативно-розшуковими справами на відомі історичні постаті Петра Федуна — "Полтаву" та Тараса Боровця — "Тараса Бульбу".

Архів відмовив, посилаючись на "наявність конфіденційної інформації". Але ще в 2011 році під редакцією Володимира Сергійчука на основі архівних справ, які зберігаються в ГДА СБУ, вийшла друком книга "Тарас Бульба-Боровець. Документи. Статті. Листи", де були представлені копії документів із даних справ.

"Враховуючи гарантовану Конституцією України рівність прав, я скерував позовну заяву до Окружного адміністративного суду м. Києва з проханням визнати дії Архіву СБУ протиправними та зобов’язати надати мені можливість ознайомитися в читальному залі із цими документами", — розповів Тарас Шамайда.

Захищав інтереси дослідника юрист з Інституту масової інформації Роман Головенко в рамках проекту, що здійснюється ЦДВР. Під час судових слухань ГДА СБУ листом повідомив Тараса Шамайду про можливість ознайомитися з частиною архівних матеріалів в читальному залі і частково надав електронні копії вказаних справ.

Разом з тим ГДА СБУ запропонував підписати мирову угоду. В ній, зокрема, архів зобов'язався завершити оцифрування решти документів зі згаданих справ і відкрити до них доступ до 1 грудня 2012 року.

"Це наш перший судовий позов з вимогою надати доступ до матеріалів на учасників визвольного руху і перша перемога, - зазначив голова вченої ради ЦДВР Володимир В'ятрович. - Адже закон забороняє ховати історичні документи, особливо ті, де є інформація про порушення прав та свобод людини".

Читайте на ІП агітаційну брошуру Петра Полтави "Кто такие бандеровцы и за что они борются"

Ґарет Джонс: Усюди було чути крики — «У нас нема хліба. Ми вмираємо»

Коли ще 1932 року один із харківських комуністів згадував про відсутність їжі, Сталін скаженів: «Ви придумали таку страшну казку про голод в Україні й думаєте, що налякали нас, але нічого з цього не вийде! Вступіть до Спілки письменників. Тоді ви зможете писати свої казочки, і дурні читатимуть їх».

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села