Суд відкрив доступ до справ засновника й ідеолога УПА в архіві СБУ

Окружний адмінсуд Києва зафіксував мирову угоду, згідної з якою Архів СБУ надав доступ до справ командира "Поліської січі" Тараса Боровця — "Бульбу" та провідного ідеолога ОУН Петра Федуна — «Полтаву».

Про це Історичну Правду повідомили в Центрі досліджень визвольного руху.

У листопаді минулого року громадський активіст Тарас Шамайда звернувся до Галузевого державного архіву Служби безпеки України з проханням надати можливість ознайомитися в читальному залі архіву з оперативно-розшуковими справами на відомі історичні постаті Петра Федуна — "Полтаву" та Тараса Боровця — "Тараса Бульбу".

Архів відмовив, посилаючись на "наявність конфіденційної інформації". Але ще в 2011 році під редакцією Володимира Сергійчука на основі архівних справ, які зберігаються в ГДА СБУ, вийшла друком книга "Тарас Бульба-Боровець. Документи. Статті. Листи", де були представлені копії документів із даних справ.

"Враховуючи гарантовану Конституцією України рівність прав, я скерував позовну заяву до Окружного адміністративного суду м. Києва з проханням визнати дії Архіву СБУ протиправними та зобов’язати надати мені можливість ознайомитися в читальному залі із цими документами", — розповів Тарас Шамайда.

Захищав інтереси дослідника юрист з Інституту масової інформації Роман Головенко в рамках проекту, що здійснюється ЦДВР. Під час судових слухань ГДА СБУ листом повідомив Тараса Шамайду про можливість ознайомитися з частиною архівних матеріалів в читальному залі і частково надав електронні копії вказаних справ.

Разом з тим ГДА СБУ запропонував підписати мирову угоду. В ній, зокрема, архів зобов'язався завершити оцифрування решти документів зі згаданих справ і відкрити до них доступ до 1 грудня 2012 року.

"Це наш перший судовий позов з вимогою надати доступ до матеріалів на учасників визвольного руху і перша перемога, - зазначив голова вченої ради ЦДВР Володимир В'ятрович. - Адже закон забороняє ховати історичні документи, особливо ті, де є інформація про порушення прав та свобод людини".

Читайте на ІП агітаційну брошуру Петра Полтави "Кто такие бандеровцы и за что они борются"

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.