В Могилянці - конференція про ранньомодерну Україну

У Могилянці почала свою роботу міжнародна наукова конференція на пошану Наталі Яковенко "Ранньомодерна Україна: культура вибору versus вибір культури".

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу.

Конференція приурочена до 70-річчя професора Могилянки, доктора історичних наук Наталі Яковенко, розпочалася з презентації нової праці одного з найчитаніших українських істориків "Дзеркала ідентичності. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI – початку XVIII ст.".

Усі засідання конференції будуть проводитися в історичних приміщеннях Трапезної та Поварні Братського монастиря за адресою: м. Київ, вул. Г. Сковороди, 2 (Навчальна лабораторія історичних студій (Музей НаУКМА), корп. 10).

ПРОГРАМА КОНФЕРЕНЦІЇ

19 жовтня

9.30 – 11.30. – Секція 1. Культура вибору / вибір культури

Джованна Броджі Беркоф Вибір мови і вибір класичних літературних та/чи християнських мотивів у текстах 17 ст.

Ігор Скочиляс Релігійна культура Slavia Unita XVII-XVIII століть: між "руською старовиною" і "латинськими новинами"

Сергій Плохій Ігри з імперією: старосвітські поміщики та походження Історії Русів

Тереса Хинчевська-Геннель Феномен порозуміння, розуміння та нерозуміння в І Речі Посполитій. Польща–Україна: історичне дослідження

Головує Наталя Яковенко, дискутант Олексій Толочко

12.00 – 14.00 – Секція 3. Сусідство - переплетення доль - взаємозаперечення

Ігор Тесленко Чужоземці у свиті князя Василя-Костянтина Острозького

Наталя Білоус Олика ранньомодерного часу як мультикультурне місто

Катерина Диса Історії дітовбивець у волинських судах XVIII ст.

Анджей Ґіль Humań 1768, czyli wojna Rusi z Rusią. Rozważania o ukraińskiej tożsamości

Головує Петро Кулаковський, дискутант Наталя Старченко

15.00 – 16.30 – Секція 2. Європейський вимір "за кадром" і "в кадрі"

Наталія Пилип’юк Іконографія Катерини Олександрійської в порівняльному контексті: До питання европейськости української культури ранньомодерної доби

Людмила Посохова Інтелектуальні співтовариства у правосалвних колегіумах України (XVIII ст.)

Володимир Маслійчук Французька та німецька книжка у Харкові 60-80-х рр. XVIII cт. (З бібліотеки харківських "додаткових класів")

Головує Джованна Броджі Беркофф, дискутант Сергій Плохій

17.00 – 19.30 – Секція 4. Запозичення - адаптація - привласнення

Маргарита Корзо Эпизод из истории адаптации памятников Киевской Митрополии в Москве: компиляция "О таинствах" Евфимия Чудовского

Валерій Зема Никодимове Євангеліє у книжковій традиції давньої Київської митрополії

Тетяна Григор’єва Легендарне листування з турецьким султаном в контексті антитурецьких памфлетів XVII ст.

Володимир Александрович Пошуки київського пізньосередньовічного малярства

вл. Ігор (Ісіченко) Біблійні архетипи в художньому світі барокової проповіді

Головує Мирон Капраль, дискутант Лариса Довга

20 жовтня

9.30 – 11.00. Секція 5. "Старовина" vs "модернізація"

Юрій Зазуляк Усна культура і довіра до писемного документу у галицькому суспільстві XV ст.

Петро Кулаковський "Старосвітськість" і "новосвітськість" у розумінні князя Василя-Костянтина Острозького

Микон Капраль Модернізація чи трансформація? Соціальне життя українського міста на прикладі громади львівських шевців XVII–XVIII ст.

Головує Наталія Пилип’юк, дискутант Костянтин Єрусалимський

11.30 – 14.00 – Секція 6. Персональні та групові життєві стратегії

Володимир Собчук Міграційні процеси і формування родової номенклатури привілейованої верхівки Волині

Віталій Михайловський Позиція подолян на сеймах у 60-ті рр. XVI ст. Штрих до політичної культури з околиць країни

Костянтин Єрусалимський Последний день Владимира Заболоцкого: Опыт историко-культурного анализа событий в Вильне 23-24 апреля 1580 г.

Наталя Старченко "Злочин кримінальний" "кривда проста": уявлення про злочин в ранньомодерному соціумі Волині кінця XVI – початку XVII ст.

Олексій Вінниченко Шляхетська неволя: життєві стратегії річпосполитського шляхтича XVII-XVIII ст.

Головує Генрик Літвін, дискутант Юрій Зазуляк

15.00 – 17.00 – Секція 7. Річ Посполита після Речі Посполитої

Лілія Бережна Дари Мазепи. Українські гетьмани в системі дипломатичних дарунків другої половини XVII ст.

Максим Яременко Стара зброя у нових битвах: звернення до образу Андрія Первозванного наприкінці XVII – у XVIII ст.

Олексій Сокирко "Держась воєнного обряду": військові реформи в Гетьманщині часів Кирила Розумовського, 1750-1764 рр.

Юрій Волошин Шляхетська ідентичність в козацькому суспільстві Гетьманщини другої половини XVIII ст.

Головує Олексій Толочко, дискутант Анджей Ґіль.

17.30 – 19.30 – Секція 8. Уточнюючи історію

Олексій Толочко Приписки до Радзивілівського літопису

Тетяна Вілкул Початкова частина Віленського хронографа - акценти уваги віленського книжника 16 ст.

Ярослав Затилюк Українське ранньомодерне історіописання: тексти, взірці, традиція

Тетяна Люта Власність і статус Київської Академії, або нетрадиційна її історія

Головує Людмила Посохова, дискутант Наталя Яковенко

21 жовтня

10.00 – 12.30. Секція 9. Територія віри

Ярослава Стратій Інокентій Ґізель про проблему інтенціонального поєднання (кон’юнкціо) об’єкта пізнання з чуттєвою здатністю.

Лариса Довга "Спокій" як суспільна цінність (на прикладі текстів Лазаря Барановича)

Тетяна Опаріна "Украинский полемический сборник из собрания отдела редких книг ГПИБ России: состав и содержание разделов

Віра Фрис Між "вірою гречеською" та руською ідентичністю

Альфонс Брюнінг Дискуссия о "выборном начале" приходского духовенства в середине XIX века – Россия и Украина

Головує Ігор Скочиляс, дискутант Маргарита Корзо.

13.00 – 14.30 – Круглий стіл Поліморфізм, аморфність, самість – характеристики української ранньомодерної культури

Головують Наталя Яковенко, Джованна Броджі Беркофф, Лариса Довга

14.30 – 15.00 – підведення підсумків, завершення конференції

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.