Спецпроект

Новий директор Лаври елегантно скорочує Прокаєву

Посаду заступника генерального директора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника з міжнародної співпраці, яку наразі обіймає Влада Прокаєва, було скорочено.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на генерального директора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Любомира Михайлину.

"Штатним розписом, який затверджено щойно, посади заступника з міжнародних відносин немає", - повідомив він і додав, що Прокаєва попереджена про це і згідно з чинним законодавством продовжить працювати ще протягом двох місяців.

Водночас Михайлина запевнив, що відповідну посаду було скорочено саме через зміни у структурі роботи заповідника, а не для того, аби прибрати Прокаєву: "Я вивчив ту роботу, яку проводила очолювана нею структура, там є непогані напрацювання".

Крім того, планується дещо змінити формат роботи цього відділу і в подальшому він підпорядковуватиметься безпосередньо директору.

Також Михайлина повідомив, що відзначає покращання стосунків у колективі: "Я прихильник толерантних відносин. Про все можна домовитися, якщо говорити гарним тоном".

У свою чергу, Влада Прокаєва на запитання, чи хотіла би вона отримати іншу посаду в заповіднику, відповіла, що "час усе покаже".

Як відомо, після конфлікту керівництва заповідника та колективу директор Ліснича підписала накази про звільнення 4 своїх заступників і близько 20 співробітників заповідника.

Після звільнення її заступниця Прокаєва зізналася, що за посаду вона заплатила 50 тисяч доларів міністру культури Михайлу Кулиняку.

Сам міністр заперечив, що будь-коли брав хабарі, і заявив, що позиватися до Лісничої та Прокаєвої не збирається, так само, як і звільняти їх. При цьому Лісничій було оголошено догану.

Пізніше міністерство звільнило гендиректора заповідника Вікторію Лісничу. Замість неї керівником Лаврського заповідника було призначено колишнього директора Хотинської фортеці Любомира Михайлину.

Владу Прокаєву-Литовченко призначили на посаду на початку червня цього року. Ліснича була призначена гендиректором заповідника у січні цього року.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.