Спецпроект

ПОЛЬСЬКИЙ СЕЙМ ЗАСУДИТЬ ОПЕРАЦІЮ "ВІСЛА"?

Акція "Вісла", в рамках якої 1947 року з південно-східної Польщі виселено понад 140 тисяч українців, була порушенням елементарних прав людини – такий висновок зробила Комісія національних та етнічних меншин польського Сейму.

Комісія саме розпочала роботу над проектом ухвали в цій справі, повідомляє Польське Радіо.

"Під час проведення цієї акції застосовано притаманну тоталітарним системам засаду колективної відповідальності, яка ніколи не повинна бути фундаментом політики демократичної держави", – написано в проекті ухвали.

Під час засідання комісії запрошені історики Роман Дрозд та Ґжеґож Мотика нагадали, що 65 років тому польські комуністи розпочали депортацію зі своїх земель десяток тисяч невинних осіб українського походження, а також лемків із Західної Лемківщини.

За словами істориків, метою операції "Вісла" була не лише ліквідація українського підпілля (зокрема відділів УПА), але перш за все асиміляція мирного українського населення, наслідком якої мало бути перетворення Польщі у національний моноліт.

Голова сеймової Комісії національних та етнічних меншин Мирон Сич нагадав, що 1990 року депортацію українців офіційно засудив Сенат Республіки Польща. Хоч операція "Вісла" викликає контроверсії, "Сейм не повинен уникати складних питань", підкреслив депутат.

У проекті ухвали висловлюється сподівання, що процес примирення між поляками та українцями продовжуватиметься, а "болісне минуле буде пересторогою, щоб не порушувати права людини у світі".

Операція "Вісла" - примусова депортація комуністичною владою Польщі українців з Лемківщини, Посяння, Підляшшя і Холмщини у північні і західні регіони Польщі. За офіційними даними польських джерел, загалом зі своїх етнічних земель було виселено понад 140 тисяч українців.

Як відомо, у квітні 2011 року президент Віктор Янукович ушанував постраждалих внаслідок операції "Вісла".

В серпні 2011 року президенти України і Польщі Янукович і Броніслав Коморовський мали взяти спільну участь у відкритті меморіальних комплексів українцям та поляками, які загинули внаслідок міжетнічного конфлікту 1940-их років. Зрештою цей захід було перенесено на жовтень 2011 року, але він досі не відбувся.

Читайте також: "Операція "Вісла" - "остаточне розв'язання української проблеми у Польщі"

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.