Роботи з реставрації собору у Новомосковську триватимуть іще 2 роки

У м. Новомосковську (Дніпропетровська обл.) через місяць буде відкрито Присоборну площу Свято-Троїцького собору, що дасть змогу відновити історичні межі дерев'яної пам'ятки архітектури ХVIII століття.

Це пообіцяла прес-служба Дніпропетровської ОДА, повідомляє "Інтерфакс".

"Роботи з реставрації складні та тривалі, але собор буде повністю відновлено за 2-2,5 роки, - повідомив голова ОДА Олександр Вілкул. - Вже через місяць буде відкрито Присоборну площу, яка дасть змогу відновити історичні межі унікальної пам'ятки архітектури України та Європи".

За словами чиновників, роботи з реконструкції Присоборної площі вже виконано на 80%.

Остання повна реставрація собору відбулася в 1888 році. Протягом 2010-2011 рр. було здійснено всі необхідні дослідження й залучено найкращі наукові інститути України та розроблено проект реставрації.

У 2012 році на виконання будівельно-монтажних робіт виділено 10 млн грн. Загальна вартість реставрації - 29 млн грн.

Як відомо, у липні 2011 року собор перебував у критичному стані.

Свято-Троїцький собор у Новомосковську - унікальний шедевр української архітектури. Він входить до державного реєстру національного культурного надбання України. Він виконаний у стилі українського козацького бароко і є єдиним дерев'яним собором в Україні.

Собор, збудований без жодного цвяха у 1775-78 роках на козацькі кошти (одними з фундаторів були організатори колонізації Кубані Антін Головатий і Захарій Чепіга), у радянські часи використовувався як склад. Він вважається прообразом храму, описаного у романі Олеся Гончара "Собор".

Унікальність архітектурної ідеї собору полягає в розташуванні дев’яти веж-бань. На храм можна дивитися з будь-якого боку й під будь-яким кутом, і все одно буде видно лише вісім бань із дев’яти.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.