"Регіонал" назвав дисидентів "дебілами, хворими, безмозглими" людьми

Народний депутат від Партії регіонів Василь Грицак образився на членів Гельсінської спілки з прав людини, які визнали його одним із лауреатів щорічної премії "Будяк року".

Цю премію правозахисники вручають людям, що протягом року найбільше спричинилися до порушення прав людини в Україні.

"Мені зателефонували й сказали, що хочуть вручити цю премію. Я сказав, що погоджуюсь тільки за однієї умови – якщо цю премію мені буде вручено в психіатричній лікарні, бо ви всі пацієнти цієї лікарні", – заявив Грицак у коментарі ТВі.

Василь Грицак отримав "Будяка" уже вдруге – цього разу за закон про єдиний державний демографічний реєстр, здобувши перемогу в номінації "За грубе порушення права на особисте життя“.

"Для мене це велике щастя, що група дебілів, хворих людей про мене згадали, - обхамив вибір експертів Грицак. - Безмозглі люди, які не мають жодної клепки, мене пам'ятають – це велика подія в житті".

Нагадаємо, що лауреатами антипремії "Будяк року - 2012", окрім Грицака, стали президент Віктор Янукович, екс-спікер Володимир Литвин, нардеп Віталій Журавський (автор законопроекту про наклеп), а також СБУ, МВС, та ЦВК.

Ніхто з лауреатів на церемонію вручення відзнак не з’явився. Втім, як запевнили організатори, дипломи та "будяки" будуть надіслані їм поштою.

Більше про засновників гельсінського руху в Україні, яких так сміливо обхамив "регіонал", дивіться у розділі "Артефакти"

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.