МІН'ЮСТ: ВЖИВАТИ СЛОВО "ЖИД" НЕ ЗАБОРОНЕНО

Проведений Міністерством юстиції України аналіз не виявив норм, якими б заборонялося вживання слів "жид", "жиди" чи "жидівка". Але Мін'юст нагадує про недопустимість дискримінації.

Про це "Історичній Правді" повідомили у Мін'юсті, пославшись на міністерську відповідь головному редакторові видання "Київ єврейський" Елеонорі Гройсман.

"Проведений міністерством юстиції аналіз не виявив вживання в актах законодавства України термінів "жиди", "жид" та "жидівка", а також норм якими б заборонялось вживання зазначених слів, - йдеться у відповіді Мін'юсту. - Разом з тим, в актах законодавства України вживаються терміни "еврейський", "особи єврейської національності", "євреї".

Чиновники підкреслюють, що згідно з Конституцією України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Також у міністерстві нагадують, що забороняються будь-які форми дискримінації осіб та/або груп осіб за їх певними ознаками з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, а також юридичних та фізичних осіб.

Чиновники зазначають, що законом України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" однією із форм дискримінації визначено утиск - небажана для особи та/або групи осіб поведінка, метою або наслідком якої є приниження їх людської гідності за певними ознаками або створення стосовно такої особи чи групи осіб напруженої, ворожої, образливої або зневажливої атмосфери.

Мін'юст підкреслив, що держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.

Як відомо, у листопаді 2012 року президент Української ради єврейських жінок, головред сайту "Київ єврейський" Елеонора Гройсман попросила представників партії "ВО "Свобода" не називати євреїв "жидами", оскільки це слово їх ображає.

В академічному словнику української мови слово "жиди" має два значення: 1) застаріла назва євреїв, 2) образлива назва євреїв.

Дивіться також: "Жиди чи євреї? Текст львівського історика 1996 року"

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.