У Харкові покалічили будинок Хвильового. ФОТО

На замовлення мерії з будинку по вулиці Римарській, 19, зрізали скульптури. Робочі стверджують, що роботи погоджені і всі дозволи отримані. Правда, показати документи відмовилися.

Про це повідомляє "Главное".

Загалом зрізано чотири скульптури. Робітники стверджують, що вони в аварійному стані і становлять небезпеку для перехожих.

 Фото: glavnoe.ua

Відновленню скульптури не підлягають, стверджують робітники. Їх зрізають частинами, фрагменти вантажать у мішки і тут же складають.

 

Будинок 19 по вулиці Римарській побудував у 1915 році Олександр Жепішевський. Будівля знаменита одразу двома речами.

 

Це один із перших у Харкові "компанійських" будинків - так називалися будинки, де квартири, на відміну від дохідних, не знімалися мешканцями, а належали їм за правом власності.

Жив в таких будинках в основному середній клас - лікарі, інженери, художники. Більшовики націоналізували ці квартири і влаштували в них комуналки (так зване "ущільнення").

 

Цей будинок був другою за рахунком спорудою такого плану. Першу було побудовано на тій же вулиці в 1912 році - це житловий будинок по вулиці Римарській, 6.

 

У будинку по Римарській, 19 з 1925 по 1930 рр. жив Микола Хвильовий (Микола Фітільов) - один із найцікавіших українських письменників 1920-30 років. На згадку про це на фасаді встановлено меморіальну табличку.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.