Знайдено рідкісну фотографію ядерного удару по Хіросімі. ФОТО

У японському місті Хіросіма знайдено рідкісну фотографію американського ядерного удару 1945 року. Вона зображує грибовидну хмару ядерного вибуху, яка розпадається на дві частини.

Про це повідомляє PressTV iз посиланням на "Франс пресс".

За словами працівників Хіросімського меморіалу миру, чорно-біла світлина була знайдена серед речей, що належали одній із початкових шкіл міста.

Знімок був зроблений через півгодини після вибуху, за 10 кілометрів на схід від епіцентру ядерного удару.

Знайдене зображення

"Про існування цього зображення давно було відомо історикам, - повідомила куратор меморіалу. - Але його оригінал виявлено вперше".

Приміщення Хіросімського меморіалу миру - колишній Дім сприяння промисловості префектури Хіросіма. Найближча до епіцентру вибуху (150 м) вціліла споруда.

Музейники зазначають, що знімок ядерного гриба, котрий розпадається на дві частини, є надзвичайно рідкісним.

Пейзаж Хіросіми після вибуху. Будівля Дому сприяння промисловості позначена червоною стрілкою. Переважно дерев'яні будинки в радіусі 2 км від епіцентру вибуху були повністю знищені

США завдали ядерного удару по Хіросімі 6 серпня 1945 року. Внаслідок бомбардування, за різними оцінками, померли (одразу або від спричинених хвороб) від 90 до 160 тисяч людей. Через три дні було скинуто ядерну бомбу на місто Нагасакі - вона убила близько 70 тисяч. Половина з цих жертв загинула в перший день бомбардувань.

Вибуховий відділ американського ядерного проекту очолював уродженець Києва Георгій Кістяковський, родичі якого були активними учасниками перших визвольних змагань. Майбутній професор Гарварду, Кістяковський емігрував з України у 1920 році.

Дивіться також:

1941: наслідки японського удару по Перл-Харбору. Кольорове ВІДЕО

1945: США проти Японії. Зйомка з атакуючих літаків. ВІДЕО

1991: Автострада Смерті. Шокуючі наслідки авіаудару по іракській колоні. ФОТО

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.