Знайдено рідкісну фотографію ядерного удару по Хіросімі. ФОТО

У японському місті Хіросіма знайдено рідкісну фотографію американського ядерного удару 1945 року. Вона зображує грибовидну хмару ядерного вибуху, яка розпадається на дві частини.

Про це повідомляє PressTV iз посиланням на "Франс пресс".

За словами працівників Хіросімського меморіалу миру, чорно-біла світлина була знайдена серед речей, що належали одній із початкових шкіл міста.

Знімок був зроблений через півгодини після вибуху, за 10 кілометрів на схід від епіцентру ядерного удару.

Знайдене зображення

"Про існування цього зображення давно було відомо історикам, - повідомила куратор меморіалу. - Але його оригінал виявлено вперше".

Приміщення Хіросімського меморіалу миру - колишній Дім сприяння промисловості префектури Хіросіма. Найближча до епіцентру вибуху (150 м) вціліла споруда.

Музейники зазначають, що знімок ядерного гриба, котрий розпадається на дві частини, є надзвичайно рідкісним.

Пейзаж Хіросіми після вибуху. Будівля Дому сприяння промисловості позначена червоною стрілкою. Переважно дерев'яні будинки в радіусі 2 км від епіцентру вибуху були повністю знищені

США завдали ядерного удару по Хіросімі 6 серпня 1945 року. Внаслідок бомбардування, за різними оцінками, померли (одразу або від спричинених хвороб) від 90 до 160 тисяч людей. Через три дні було скинуто ядерну бомбу на місто Нагасакі - вона убила близько 70 тисяч. Половина з цих жертв загинула в перший день бомбардувань.

Вибуховий відділ американського ядерного проекту очолював уродженець Києва Георгій Кістяковський, родичі якого були активними учасниками перших визвольних змагань. Майбутній професор Гарварду, Кістяковський емігрував з України у 1920 році.

Дивіться також:

1941: наслідки японського удару по Перл-Харбору. Кольорове ВІДЕО

1945: США проти Японії. Зйомка з атакуючих літаків. ВІДЕО

1991: Автострада Смерті. Шокуючі наслідки авіаудару по іракській колоні. ФОТО

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.