Лекція В'ятровича про Василя Кука та інші заходи до 100-річчя командира УПА

В Україні вшановують пам’ять останнього командира УПА, генерал-хорунжого Василя Кука - він командував найбільшим боєм УПА та очолював визвольний рух до 1954 року. З цієї нагоди ІП представляє живу інтернет-трансляцію лекції історика Володимира В'ятровича.

11 січня 2013 року виповнюється 100 років від дня народження останнього Головного командира УПА генерал-хорунжого Василя Кука — "Лемеша".

Сьогодні, 10 січня, з 18:00 до 19:30 у Львові в Національному музеї "Тюрма на Лонцького" кандидат історичних наук, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху Володимир В’ятрович проведе публічну лекцію на тему "Останній Головний командир УПА Василь Кук. Життя як виклик".

Історик був знайомий із командиром, а останні роки працює з особистим архівом Кука, що за заповітом зберігається в ЦДВР.

ДИВІТЬСЯ ТРАНСЛЯЦІЮ ЛЕКЦІЇ НАЖИВО:

Завтра, 11 січня, в рідному селищі Василя Кука Красному на Львівщині пройде ряд пам’ятних заходів. Організатором є громадськість спільно з місцевою владою.

9:00 — поминальна панахида у церкві Святого пророка Іллі;

10:30 — панахида на могилі Василя Кука, покладання вінків;

11:00 — відкриття експозиції, присвяченої В. Куку, у краєзнавчому музеї;

12:00 — урочиста академія пам’яті Василя Кука (актова зала школи № 1). Заступник директора школи Ярослав Стецишин розповість про життя Василя Кука в Красному, а історик Володимир В’ятрович прочитає публічну лекцію про Головного командира УПА.

Будуть присутні син Василя Кука Юрій, делегації Львівської міської державної адміністрації, Львівської обласної ради, ЛНУ імені І.Франка, Центру досліджень визвольного руху, Національного музею "Тюрма на Лонцького", Зарваницької ініціативи.

У подарунок місцевому краєзнавчому музею буде передано міні-виставку (навчально-демонстраційний посібник) "УПА. Історія нескорених", підготовлену науковцями Центру досліджень визвольного руху. 

ДОВІДКА:

Василь Кук народився 11 січня 1913 року в Красному на Львівщині. Навчався на юридичному факультеті Люблінського університету.

Головний командир Української повстанської армії, голова Проводу Організації українських націоналістів, голова Генерального секретаріату Української головної визвольної ради, генерал-хорунжий та кавалер Золотого хреста заслуги.

Він першим з ОУН ще 1937 року пішов у підпілля і залишався останнім командиром Української повстанської армії до 1954 року.

У квітні 1944 року Василь Кук як командир УПА-Південь приймає один із найбільших боїв в історії УПА: під Гурбами близько 5 тисячам повстанців протистояло 30 тисяч вояків НКВД. Незважаючи на це, повстанцям удалося прорвати оточення.

Помер Василь Кук у Києві 9 вересня 2007 року. Похований у рідному селищі.

Про багаторічне протистояння Кука і радянських спецслужб читайте в розділі "Тексти"

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.