Лекція В'ятровича про Василя Кука та інші заходи до 100-річчя командира УПА

В Україні вшановують пам’ять останнього командира УПА, генерал-хорунжого Василя Кука - він командував найбільшим боєм УПА та очолював визвольний рух до 1954 року. З цієї нагоди ІП представляє живу інтернет-трансляцію лекції історика Володимира В'ятровича.

11 січня 2013 року виповнюється 100 років від дня народження останнього Головного командира УПА генерал-хорунжого Василя Кука — "Лемеша".

Сьогодні, 10 січня, з 18:00 до 19:30 у Львові в Національному музеї "Тюрма на Лонцького" кандидат історичних наук, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху Володимир В’ятрович проведе публічну лекцію на тему "Останній Головний командир УПА Василь Кук. Життя як виклик".

Історик був знайомий із командиром, а останні роки працює з особистим архівом Кука, що за заповітом зберігається в ЦДВР.

ДИВІТЬСЯ ТРАНСЛЯЦІЮ ЛЕКЦІЇ НАЖИВО:

Завтра, 11 січня, в рідному селищі Василя Кука Красному на Львівщині пройде ряд пам’ятних заходів. Організатором є громадськість спільно з місцевою владою.

9:00 — поминальна панахида у церкві Святого пророка Іллі;

10:30 — панахида на могилі Василя Кука, покладання вінків;

11:00 — відкриття експозиції, присвяченої В. Куку, у краєзнавчому музеї;

12:00 — урочиста академія пам’яті Василя Кука (актова зала школи № 1). Заступник директора школи Ярослав Стецишин розповість про життя Василя Кука в Красному, а історик Володимир В’ятрович прочитає публічну лекцію про Головного командира УПА.

Будуть присутні син Василя Кука Юрій, делегації Львівської міської державної адміністрації, Львівської обласної ради, ЛНУ імені І.Франка, Центру досліджень визвольного руху, Національного музею "Тюрма на Лонцького", Зарваницької ініціативи.

У подарунок місцевому краєзнавчому музею буде передано міні-виставку (навчально-демонстраційний посібник) "УПА. Історія нескорених", підготовлену науковцями Центру досліджень визвольного руху. 

ДОВІДКА:

Василь Кук народився 11 січня 1913 року в Красному на Львівщині. Навчався на юридичному факультеті Люблінського університету.

Головний командир Української повстанської армії, голова Проводу Організації українських націоналістів, голова Генерального секретаріату Української головної визвольної ради, генерал-хорунжий та кавалер Золотого хреста заслуги.

Він першим з ОУН ще 1937 року пішов у підпілля і залишався останнім командиром Української повстанської армії до 1954 року.

У квітні 1944 року Василь Кук як командир УПА-Південь приймає один із найбільших боїв в історії УПА: під Гурбами близько 5 тисячам повстанців протистояло 30 тисяч вояків НКВД. Незважаючи на це, повстанцям удалося прорвати оточення.

Помер Василь Кук у Києві 9 вересня 2007 року. Похований у рідному селищі.

Про багаторічне протистояння Кука і радянських спецслужб читайте в розділі "Тексти"

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.