Спецпроект

Топ-менеджер Британського музею прочитає лекцію в Києві

В Києві відбудеться зустріч із Ксерксом Мазда – головою відділу освіти та взаємодії з аудиторіями Британського музею в Лондоні, який прочитає лекцію "Бачення музею ззовні: потреби й очікування публіки".

Про це "Історичній Правді" повідомили у фонді "Розвиток України".

Зустріч відбудеться в рамках паралельної лекційної програми проекту "Динамічний музей" фонду Ріната Ахметова "Розвиток України" та Національного художнього музею України за підтримки Британської Ради в Україні.

Лекція присвячена досвіду роботи з публікою одного з найуспішніших музеїв світу. За участі компанії Morris Hargreaves McIntyre (MHM) Британський музей провів широке соціологічне дослідження своїх відвідувачів з метою підвищення рівня взаємодії з публікою.

Результати дослідження допомогли розподілити публіку на певні категорії, зрозуміти їхню мотивацію - соціальну, інтелектуальну, емоційну, духовну, а також визначити моделі поведінки відвідувачів.

Вплив об’єктів колекції на глядача був описаний за допомогою алгоритму  "привернути увагу - залучити - міцно закріпити". Важливим результатом стало задоволення не лише  інтелектуальних потреб публіки, а й нове бачення емоційного впливу колекції.

Програма зустрічі:

10:30 – 11:00 – Реєстрація
11:00 – 12:20 – Лекція Ксеркса Мазда на тему "Бачення музею ззовні: потреби і очікування публіки"
12:20 – 13:00 – Дискусія. Модератор: Олеся Островська-Люта - куратор, арт-критик, керівник програм і проектів за напрямом "Культура" фонду Ріната Ахметова 
13:00 – 14:00
– Спілкування та обмін думками за кавою

Попередню акредитацію можна здійснити за електронною адресою: education@namu.kiev.ua . Координатор - Марина Скирда.

Час і місце: 25 січня 2013 року об 11:00 в Національному художньому музеї України (Київ, вул. Грушевського, 6).

Ксеркс Мазда – з 2005 року голова відділу освіти та взаємодії з аудиторіями (Head of Learning, Volunteers and Audiences) у Британському музеї (British Museum) в Лондоні.

1992 – закінчив Кембриджський університет, має ступінь доктора природничих наук в галузі хімії. 1992-2005 – очолював напрям доступу до колекцій у Музеї науки (Science Museum) в Лондоні.

Займається викладацькою і тренінговою роботою у Великобританії, а також у Туреччині, Словенії, Словаччині, Італії, США, Катарі, Ірані, Сирії, Індонезії. Читав курс для провідних музейних спеціалістів Індії за підтримки Уряду Індії.

Тренер і наставник майбутніх музейних керівників у Великобританії. Зовнішній екзаменатор університетських програм з музеєзнавства.

Дивіться інші лекції в рамках проекту "Динамічний музей":

"Сучасні тенденції музейної справи". Лекція Давіда Лордкіпанідзе.

"Сучасні європейських музеїв". Лекція Міхаіла Ґнєдовского

"Незрівнянний гарматник" Семен Лощенко

Він народився і виріс на окупованій тепер Луганщині, був наймолодшим бойовим комбригом Армії УНР. Його гармата під Крутами "наробила багато клопоту більшовикам". Нарешті є його фото, дата смерті і віднайдено могилу. Досі вважався зниклим у 1940-х роках, а помер у 1980-х.

Ті, що вижили. 37 портретів крутянців

Біографія крутянця: виключений із кадетського корпусу в Тифлісі за українофільство, учасник бою під Крутами, лицар Залізного хреста за Зимовий похід і бої, боронив Польщу від нацистів як офіцер полку люблінських уланів, учасник Армії крайової, загинув під час Варшавського постання…

«Симон Петлюра інтернаціоналізує українське питання піснею»: невідома історія тріумфу «Щедрика» в Європі

«Завдяки цій державній інституції генерал Петлюра, керівник нової республіки вирішив спробувати показати світу окремішнє існування та етнічну ідентичність свого народу. – Пише французький критик.
– Які ці люди далекі від нашого мізерного прагматичного менталітету, яка в них відчувається віра! Дві години співу "a capella" іноземною мовою закінчилися чотирикратним викликом на біс – це характеризує найкраще успіх цього вечора».

КРУТИ. Народини нового українця

Крути – це перше зірвання лаштунків невільничої комедії, що відбувалася – в час революції! – на землях України, перше прозріння, що влада – то боротьба, а держава – то кров і залізо. Без Крут навіть такий акт, як акт 22 січня, був би документом без підпису. Бо такі акти мало "виголосити" – такі акти треба чинити.