Спецпроект

"Сучасні тенденції музейної справи". Лекція Давіда Лордкіпанідзе. ВІДЕО

Директор Національного музею Грузії розповідає про те, як удалося перетворити занепалі пострадянські структури в успішний заклад. Музей радянської окупації, піар країни через виставки... Легендарні грузинські реформи на реальних прикладах.

Генеральний директор головного грузинського музею прочитав у Києві лекцію на тему "Сучасні тенденції розвитку музейної справи на прикладі Національного музею Грузії".

Лекція з елементами фотопрезентації була присвячена реформуванню НМГ - інституції, що в 2004 році об’єднала низку провідних музеїв в різних регіонах країни і стала успішним зразком трансформації пострадянського музею в сучасну, інноваційну, творчу, орієнтовану на публіку інституцію, ефективно інтегровану в урбаністичну та соціальну індустрію.

"Історична Правда" наводить кілька цитат музейника, який довів, що реформи у Грузії можуть бути не тільки економічними:

- Музей уже не є класичним закладом Для мене як для вченого музей є інституцією, яка може поширювати знання на СУЧАСНОМУ рівні.

Треба адаптуватися до середовища. Як пояснював Дарвін, якщо не адаптуєшся, то вимреш, як динозаври. Це стосується й освіти, і бізнесу, і в тому числі й музеїв. Але це не означає, що треба повністю відкинути всю попередню історію, хоча спокуса така є.

У Грузії в останній час відбулися багато перетворень. І дуже часто бувало, що ми відсовували минуле і думали, що зможемо почати з нуля. Але музей - це інституція, яка дозволяє знайти баланс між минулим і майбутнім.

160 років назад у Російській імперії було створено, можна сказати, культурний центр - Музей Кавказу. Колекції того періоду досі зберігаються в Національному музею Грузії. І ми не відкидаємо це минуле, і не починаємо з нуля.

Вісім років тому назад у нас почався процес реформування структур, в тому числі й Національної академії наук. Науково-дослідні інститути покинули академію. І ми об'єднали кілька найголовніших музеїв і кілька наукових центрів - таких, як НДІ археології і палеобіології.

Це мала бути інституція, яка заснована на колекціях і яка будує свою стратегію довкола цього. Я кажу не про музейний заклад, а саме про інституцію, бо тут сильна наукова складова.

Ми хотіли зрозуміти, що ж таке наша спадщина і як ми можемо її представляти. Тобто об'єднати потенціал музеїв та НДІ, подивитися колекції, розрахувати потенціал і вирішити, що з цим робити далі. Що з цього буде спільним, а що - автономним. І те, що вийде, презентувати в сучасній формі.

Це прагматичний підход - коли співіснують наука і колекції, які не вичерпали свій потенціал для подальшої наукової і творчої обробки. Так влаштовано Смітсонівський музей в США, музейні центри в Німеччині.

У нас довкола безліч конкурентів, які теж доносять інформацію до споживачів. І наша ситуація не сильно відрізняється від них. Нам теж треба продати свій продукт.

Близько 90% наших колекцій знаходяться в різних закладах на вулиці Руставелі, в самісінькому центрі Тбілісі. Це вже величезений плюс - наявність щільного простору з культурними інституціями на кшталт музеїв чи бібліотек.

Різні колекції дозволяють прочитувати різні історії, будучи цікавим і для наукового світу, і для широкої публіки. Ось один із прикладів - історія походження першого сільського господарства. Раніше використовувався термін "Плідний півмісяць", і ця географічна територія не охоплювала Кавказ. І ми активізували наші роботи, щоб довести, що є частиною цього півмісяця, і прив'язали до цього історію походження вина. Тобто в нас була й наукова, і масова тема - бо тема вина, особливо після російського ембарго, була темою №1.

До чого це я кажу? Якщо є справжня наука і справжня історія, то маркетинг може працювати в різних напрямках. Включно з вином.

Що ми можемо підняти і уключити в музейну історію для поширення інформації про Грузію? Міф про аргонавтів і золоте руно, за яким Язон їздив до нас у Колхіду. Цю історію знає кожен школяр. Греки робили безкоштовний піар для Грузії сотні років - але як обернути цей піар на свою користь, щоб туристи поїхали?

Більше про піар країни через музеї, про Музей радянської окупації Грузії і його сприйняття, про ремонти і трансформацію музейного простору, про організацію виставок за кордоном та інші цікаві теми дивіться і слухайте у лекції Давіда Лордкіпанідзе:

Давід Лордкіпанідзе – археолог, антрополог, професор, доктор наук, член-кореспондент Національної Академії наук Грузії (2009). З 2004 року – генеральний директор Національного музею Грузії.

Лауреат численних премій та нагород  серед яких The Georgia's Order of Honour (2000), Award of the Prince of Monaco (2001), The French Order of "Palmes Academiques" (2002), The French Order of Honour (2006) та The Rolex Award for Enterprise.

Дивіться також:

Сучасні тенденції в європейських музеях. Лекція Міхаіла Ґнєдовского

У Тбілісі протестують проти закриття Музею радянської окупації. ВІДЕО

У Грузії відновили пам'ятник Сталіну. ФОТО

10 мільйонів на модернізацію музеїв. Як будуть витрачені ці кошти?

Українські музейні підсумки 2012 року

Для чого нам музеї? Про вітчизняну музейну галузь

Карабах: гіркі плоди «Чорного саду»

Ескалація вірмено-азербайджанського збройного конфлікту, що почалася 27 вересня 2020 року, одразу стала дуже медійною темою. Жваво відгукнувся і український сегмент Фейсбуку: з’явилася низка дописів та обговорень про причини, характер і перспективи війни, а також про українські паралелі та українські інтереси в подіях на Кавказі

Мюнхенський договір 1938: зрада напередодні війни

Годинник на празькому головному вокзалі, пойменованого на честь Вудро Вілсона, показував третю годину дня. З щойно прибулого потягу на перон вийшов високий акуратно вдягнений чоловік поважного віку – колишній міністр торгівлі Великобританії, а нині просто лорд Уолтер Ранcімен. Надворі було третє серпня 1938 року. Лорд Ранcімен прибув в Прагу із непростим завданням – переконати президента Чехословаччини Едварда Бенеша віддати прикордонні області своєї країни німецькому Райху.

Городниця: від унікального скарбу до давньоруського городища

У Городниці на Житомирщині, де в кінці серпня знайшли унікальний тисячолітній скарб із 38 срібниками, археологи виявили невідоме досі давньоруське городище

Осмислений рух до голодовбивства. Як Сталін йшов до «великого переламу»

Останнім часом посилюються спроби влади РФ виправдати Сталіна щодо Великого голоду на досить своєрідному ґрунті – мовляв, оступився, наробив дурниць через недосвідченість.