ЯНУКОВИЧ ПОТРАПИВ У СПИСОК НАЙВІДОМІШИХ ПОЛЯКІВ

Організація Polski Network повідомила, що політик і "науковець" Віктор Янукович увійшов у список найвідоміших поляків і людей із польським корінням. Серед заслуг - відмова надати статус учасників бойових дій партизанам УПА.

Список складенo з людей, діяльність яких "виходить за межі Польщі, набуваючи європейського чи загальносвітового масштабу", повідомляє сайт організації.

Як доказ наводиться факт, що бабуся по лінії батька нинішнього президента народилася у Варшаві, а батько родом із села Януки Вітебської області Білорусі. Крім того, бабуся Януковича Кастуся Іванівна походила з Вільнюса, а її предки були литовськими поляками, додає ТСН.

"Український політик (лідер Партії регіонів), науковець, професор економіки та права. Прем’єр України у 2002-2005 і 2006-2007 роках, з 2010-го - президент України, - повідомляється на сайті. - Його предки з боку батька були поляками й католиками (бабуся po батьківській лінії народилася в Варашві). Янукович є противником надання статусу учасників бойових дій партизанам з УПА і ОУН".

Скріншот

Компанію Януковичу склали ще 169 осіб. Серед інших іноземців до нього потрапили французька актриса Жюльєт Бінош, російський політик Сергій Ястржембський, білоруський економіст Ярослав Романчук, японський винахідник Акіра Фухімото і один із засновників Apple Стів Возняк.

Цей список Polski Network склала, щоб пропагувати ідеї популярних людей з польським корінням і зібрати воєдино відомих фахівців у різних сферах.

Як відомо, у вересні 2012 року президент Польщі Броніслав Коморовський заявив, що полякам легше домовлятися з Януковичем, ніж "з українцями з Західної України".

У лютому 2011 року президент Янукович заявив, що його предки по батьковій лінії - поляки і католики: "Лише мій батько народився у Донбасі, де одружився із жінкою з Росії. Усі інші мої предки походили з Польщі".

Дивіться також інші матеріали ІП за темами "Янукович" або "Польща"

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.