Укоопспілка оприлюднила старі фото української кооперації. СЛАЙДИ

Укоопспілка (споживча кооперація України) оприлюднила в мережі Інтернет архів унікальних старовинних фотографій, які відображають історію розвитку кооперативного руху в Україні. Це 85 світлин, окремим із яких вже понад 100 років.

Про це повідомляє прес-служба Укоопспілки.

Фото були зібрані з усіх регіонів України. Більшість з них до архіву передали самі кооператори, яким унікальні фото залишились у спадок. Дещо ж збиралося у вишах, архівах, обласних та районних споживспілках.

"Сьогодні багато хто вважає, що споживча кооперація зародилася на селі, - зазначив голова правління Укоопспілки Владислав Гончаренко. - Історичні факти свідчать про інше – у дорадянські часи ідеологами споживчої кооперації в Україні була інтелігенція, яка бачила у цьому економічну платформу для розвитку України".

За словами Гончаренка, архівні фотографії демонструють різні етапи становлення кооперації, яка фактично, як малий бізнес, залежала від історичного контексту.

На фото зображені пайовики та працівники споживчої кооперації різних часів, магазини системи, ярмарки тощо. Найстаріша світлина датується 1909 роком, вона зроблена під час урочистостей з нагоди 25-річчя першої кооперативної установи Галичини – Товариства "Народна торгівля".

Фото зберегло постаті українських митців: зокрема всесвітньовідомого українського письменника Василя Стефаника (світлина "Курс книговодів сільських кооперативів"), відомого українського архітектора і громадського діяча Василя Нагірного, який разом із Михайлом Грушевським заснували "Товариство для розвою української штуки", що мало значний вплив на розвиток галицької архітектури та мистецтва в цілому.

Фотографії можна подивитися на сайті Укоопспілки і на фейсбуці.

Перше споживче товариство було створене в Харкові 1866 році. Нині створена у червні 1920 року Центральна спілка споживчих товариств України (Укоопспілка) об’єднує 23 облспоживспілки.

Традиційно основною галуззю діяльності споживчої кооперації України є торгівля. Сьогодні в систему Укоопспілки входить більше 10 тисяч магазинів в різних областях країни, підприємства системи забезпечують роботою 64,5 тисяч українців.

Дивіться також інші матеріали за темою "Торгівля"

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.