Спецпроект

Розпочалося висування кандидатів на премію кращому музейникові

Розпочалося висунення кандидатів на здобуття премії ім. Бориса Возницького "За вагомий особистий внесок у розвиток музейної справи України". Нею відзначатимуть професіоналів музейної галузі, які допомогли розвиткові музейної справи в Україні.

Про це повідомляє ZIK із посиланням на оргкомітет премії.

Премія вшановує пам’ять видатної особистості – музейного подвижника, Героя України, мистецтвознавця, багаторічного директора Львівської національної галереї мистецтв Бориса Григоровича Возницького (1926-2012).

Премією будуть відзначатися співробітники музеїв, дослідники, науковці, збирачі-ентузіасти, які своєю діяльністю сприяли виявленню, фіксації, збереженню та популяризації національної культурної спадщини, формуванню та збереженню музейних колекцій, створенню новітніх експозицій, реалізації освітніх проектів, застосуванню інноваційних форм діяльності, інституалізації та популяризації музейної сфери.

Засновники премії – Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький арсенал", Львівська Національна галерея мистецтв, благодійний фонд "Мистецький Арсенал".

Оголошення лауреата (одного) та вручення премії відбувається раз на два роки, починаючи з 2013 року. Лауреату вручатиметься диплом та грошова частина премії (20 000 грн).

На здобуття премії можуть бути висунуті окремі особи, які своєю діяльністю сприяли формуванню та збереженню музейних колекцій, створенню новітніх експозицій, реалізації освітніх проектів, застосуванню інноваційних форм діяльності, інституалізації та популяризації музейної сфери тощо.

Особа або колектив, які висувають кандидата на здобуття премії, у рамках одного сезону премії мають право висувати не більше одного кандидата.

Період діяльності номінанта для здобуття премії значення не має.

Кандидата на здобуття премії може бути висунуто на здобуття премії необмежену кількість разів.

При висуванні на здобуття премії необхідно надати такі матеріали:

- лист щодо висування, що містить відомості про особу чи організацію, яка висуває кандидата на здобуття премії, контактні телефони, повну адресу того, хто висуває;
- розгорнуте CV кандидата із докладним описом його фахових здобутків;
- письмову згоду кандидата на висунення на здобуття премії.

Весь пакет документів надсилається до 3 липня 2013 р на електронну пошту premiya_bv@ukr.net

або за адресою:

    01010, м. Київ

    вул. Лаврська, 10

    Комітет Премії імені Бориса Возницького.

Кандидати будуть повідомлені про зарахування для участі у конкурсі одразу після надходження документів.

Визначення лауреатів премії буде здійснювати експертна рада у складі:

    Вялець Адріана Феодосіївна – директор Національного музею українського народного декоративно мистецтва, заслужений працівник культури України;
    Івакін Гліб Юрійович – заступник директора Інституту археології НАН України;
    Копитько Олексій Вікторович – заступник голови правління Українського центру розвитку музейної справи, керівник проекту "Музейний простір";
    Лаєвський Сергій Лазаревич – директор Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського, президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв;
    Федорук Олекса́ндр Касьянович – мистецтвознавець, доктор мистецтвознавства, професор, академік Академії мистецтв України;
    Чуєва Катерина Євгенівна – вчений секретар і куратор колекції мистецтва Стародавнього світу Національного музею мистецтв ім. Богдана і Варвари Ханенків, координатор проектів Секції професіоналізації музейного персоналу Українського комітету ICOM;
    Яців Роман Миронович – мистецтвознавець, проректор з наукової роботи Львівської національної академії мистецтв, професор.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.