У Франції влада знищила неоготичну церкву. ВІДЕО

У французькому місті Аббевілль (Пікардія) з ініціативи місцевої влади знищено неоготичну церкву Сен-Жак XIX сторіччя.

Про це повідомляє АrtТribune.

"Мер Аббевілля Ніколя Дюмон отримав, що хотів, - пише видання. - Він ані кроку не зробив, щоб зупинити руйнування церкви". Внаслідок цього неоготична споруда була доведена до аварійного стану, а сьогодні її "розібрали".

Ось як виглядяє розбирання:

Відеo: FB Francois Lariviere

Знищення церкви Святого Якова відбулося з санкції депутатів міської ради, які провели закрите голосування щодо долі храму.

80% Аббевілля було зруйновано під час Другої світової війни, і Сен-Жак - одна з небагатьох пам'яток регіону, яка не постраждала. "Що не зробили німецькі бомби, зробила байдужість влади", - зазначає видання.

У сумній долі храму звинувачують також міністерство культури Франції, яке не включило Сен-Жак у список історичних пам'яток.

Як відомо, у березні 2013 року, незважаючи на протести громадськості, було знесено частину Берлінського муру.

Дивіться також інші матеріали ІП за темою "Забудова"

Путін про пакт Молотова-Ріббентропа, Голокост і Бабин Яр: неоімперські амбіції та інструменталізація історії

Останнім часом помітно зросла активність російського президента у висловленні оцінок про історичні події та явища минулого. Зокрема це стосується чітко означеної європейцями ролі Сталіна і Гітлера у розв’язанні Другої світової війни, а також проблематики антисемітизму та Голокосту. Ще не вщухлі суперечки довкола виступу Владіміра Путіна 23 січня 2020 року в Єрусалимі, який ним сповна був використаний для пропаганди історичного наративу Кремля, і знову дискусія в світових медіа. Цього разу у зв’язку з публікацією 19 червня 2020 р. статті«75 років Великої Перемоги: спільна відповідальність перед історією і майбутнім», в якій, серед іншого, Путін згадує і про Пакт Молотова-Ріббентропа, і про Голокост, і про Бабин Яр…

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?