Помер автор пісні "Наливаймо, браття, кришталеві чаші"

9 квітня на Новому міському кладовищі міста Вишгород (Київська область) поховають кобзаря Віктора Лісовола, який помер 5 квітня.

Про це повідомляє історичний клуб "Холодний Яр".

Віктор Лісовол народився 21 лютого 1931 року на Полтавщині в районному центрі Семенівка. Його батько і старший брат не повернулися додому з Другої світової війни. Мати Віктора Надія навчила сина співати і грати на гітарі. 

У 1950-их Лісовол оволодів мандоліною, написав для неї кілька романсів. Дебют як бандуриста відбувся в жовтні 1971 року в Національному музеї Тараса Шевченка в Києві.

В 1973 році закінчив студію кобзарського мистецтва при Українському хоровому товаристві, в 1988-му — студію при Капелі бандуристів України.

Віктор Лісовол

У збірнику "50 пісень Віктора Лісовола", який вийшов 2007 року, було представлено лише частину доробку видатного кобзаря – 50 історичних пісень і дум.

Ось назви деяких з них: "Ой під лісом та під Лебедином", "Про Супруна", "Про Харка", "Про Абазина", "З Полтавського бою", "Та йшли наші чумаченьки", "У Києві-граді дзвони задзвонили", "Ой не пугай, пугаченьку", "Сорок тисяч козаченьків ще й чотири", "Дума про отамана Зеленого", "Про братів-отаманів Соколовських і сестру їхню отаманшу Марусю", "Ой не гнися, дуб високий", "Десь на дні мого серця", "Чого ти мною так гордуєш?", "Вставай, народе" та інші.

Найвідомішою піснею Віктора Лісовола стала "Наливаймо, браття..." на слова Вадима Крищенка.

Фрагмент із фільму Єжи Гофмана "Вогнем і мечем". Хоч у 1651 році цієї пісні ще не було, але з часу створення вона стала народною

Прощання розпочнеться 9 квітня о 14:00 у Вишгородському будинку культури "Енергетик" (вул. Івана Мазепи, 9).

Їхати від київського метро "Героїв Дніпра" маршруткою №397 до зупинки "Будинок культури "Енергетик".

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села

Шарлотта Гарріг Масарикова. Замальовка до 170-річчя від дня народження

Шарлотта завжди була надійною підтримкою для чоловіка у складних перипетіях його політичного життя, а також першою і найвимогливішою читачкою усіх праць Томаша. Без її схвалення і оцінки жоден з його творів не йшов до друку. Виважена, спокійна, доброзичлива, але, водночас, непохитна у засадничих питаннях, вона викликала щире захоплення друзів і ненависть опонентів Томаша Масарика.