Спецпроект

Під Києвом в літаку Брежнєва може з'явитися музей авіації

Вже за рік під Києвом може з'явитися невеликий приватний музей авіації. Найголовніший експонат тут вже є - літак Іл-62 "Салон", на якому літав генсек Леонід Брежнєв.

Про це пише segodnya.ua.

Зараз величезна машина стоїть на узбіччі Одеської траси (35-40-й кілометр), поблизу селища Глеваха. Літак відмінно видно з дороги. Навколо нього - дерев'яний коричневий паркан трохи вище людського зросту.

Біля входу в сторожці - охоронець і собака на ланцюгу. Але стороннім сюди вхід не заборонений, бажаючі можуть зайти й подивитися на машину ближче. Щоправда, поки тільки зовні, всередину літака не пускають - він законсервований. Планується, що скоро на території, де він стоїть, буде міні-музей авіації. "Хотіли відкритися до Євро-2012, але проблеми із землею нам завадили. А так плануємо відкрити тут музей: крім Іл-62 тут повинні бути 16 діючих моделей літаків різних країн (вони керовані і навіть можуть літати. - Авт.), Місця відпочинку, дитячий майданчик, готель, ресторан в салоні літака, концертні холи і багато іншого. Навколо хочемо облагородити територію, почистити озеро і запустити туди рибу. Більш докладні плани будемо будувати після вирішення земельних питань ", - розповів представник компанії-власника Олександр Іванович (вказувати прізвище він відмовився).

У літака Іл-62 "Салон" (№ 86612) багата історія: він обслуговував офіційні делегації і на ньому кілька разів ще в 1960-х літав Леонід Брежнєв. Літак приїхав в Глеваху частинами в 2010 році з Миколаєва. "Там його списали і хотіли порізати на металобрухт, а ми його купили і зібрали тут по частинах. Усередині було три окремих відсіки, всього шість крісел для важливих персон, кухня та туалет. Оздоблення було, за сучасними мірками, не надто пишним. Нам розповідали, що Брежнєв літав на ньому всього шість разів: саме стільки польотів на одному літаку, на його думку, були безпечні. А потім його використовували для звичайних рейсів", - розповідає Олександр Іванович. Вважається, що Леонід Ілліч літати взагалі не любив, але і не уникав цього. Улюбленою розвагою в польоті для нього було доміно. Після цього персоналу доводилося заново полірувати столи, тому що вони всі були в подряпинах.

Справжність літака підтвердили і в Державному музеї авіації в Жулянах. "Ми про цей борт знаємо. Він дійсно був у складі урядового авіазагону, і з імовірністю в 99% Брежнєв на ньому літав. Правда, доказів цьому не залишилося ", - сказав старший науковий співробітник музею Олександр Риков.

Земля, на якій зараз розташувався майбутній музей, раніше належала Академії Наук України. Але в 2005 році сільрада Глевахи подала до суду, щоб повернути цю ділянку собі. Суд був виграний і сільрада "розпаювала" ці землі між жителями. Деякі ділянки, як і земля під майбутній комплекс, були продані. У 2010 році Академія Наук знову вирішила повернути ділянки під Києвом і подала новий позов. Судові розгляди йдуть до цих пір. Як тільки земельні питання будуть вирішені, власники протягом року обіцяють привести територію до ладу.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"