В Могилянці говоритимуть про Норильське повстання

B Могилянці відбудуться громадські слухання, приурочені до 60-річчя Норильського повстання – події, що безповоротно змінила історію СРСР, змусивши владу відмовитися від репресій і зробити крок у бік "відлиги".

У заході візьмуть участь громадські діячі, правозахисники, інтелектуали, а також лідери та свідки подій травня 1953 року в Норильську, повідомляє "День".

Повстання в Норильському концтаборі (Таймирський, а тепер Долгано-Ненецький округ Красноярського краю Російської Федерації) розпочалося 25 травня 1953 р. й тривало до 4 серпня 1953 р., підняло близько 20 тисяч політичних в’язнів, представників 86-ти національностей і стало проявом ненасильницького опору тоталітарній системі. 

Як припускають історики, саме Норильське повстання спричинило Воркутинське та Кінгірське, стало однією з причин "відлиги", появи шістдесятництва, дисидентства та зрештою – розпаду СРСР.

Під час Норильського повстання разом із представниками 85-ти інших національностей, українці (а їх було понад 70%) відстоювали власні права та гідність ненасильницькими методами. Коли рух за права людини лише зароджувався, а Європейська конвенція з прав людини та основних свобод щойно була ухвалена, в’язні радянських таборів у Норильську ставили понад усе саме людину, її гідність та право на вільне життя.

Литовці, євреї, росіяни, угорці, поляки, японці та десятки інших національностей об’єдналися не лише задля того, аби вимагати поліпшення таборових умов, а й, цитуючи дивом видрукуване звернення протестантів  до населення Воркути, для "грандіозної, історичної демонстрації єдності боротьби за свободу, за демократію…".

Час і місце: 21 травня 2013 року о 18.00 в Культурно-мистецькому центрі Києво-Могилянської академії (Київ, вул. Іллінська, 9, 3 пов.).

"До ненасильницьких методів боротьби я дійшов навпомацки. Це вже після Норильського повстання я вивчив методику Махатми Ганді, індуських йогів і став переконаним прихильником саме ненасильницького спротиву. Я зрозумів, що з тієї людської енергії, яка все тільки ламає, знищує, трощить ніколи нічого доброго не виходить. Але водночас, протестувати мирно люди переважно не вміють, - розповідає Євген Степанович ГРИЦЯК, один із лідерів Норильського повстання. -  Коли ми нашим бараком таки повстали, серед нас виявилося тільки два штрейкбрехери із 45, решта – стояла до кінця. На певному етапі було дуже складно керувати людьми, складно було утримати їх від застосування насильство. Бо насправді це б тільки послугувало приводом та виправданням для адміністрації табору, яка б нас розстріляла. Саме утримувати людей від насильства й було найскладнішим."

Норильське повстання - це не просто історія. У сучасному контексті – це переосмислення значення ненасильницького спротиву для розбудови демократичного і відкритого суспільства, в тому числі й інтеграції України до Європейського Союзу.

Свою участь у громадських слуханнях уже підвердили: один із лідерів Норильського повстання Євген Грицяк, Мустафа Джемільов, головний редактор газети "День" Лариса Івшина, засновниця музею Норильського постання в Норильську Алла Макарова (РФ), публіцист Юрій Макаров, дисидент і публіцист Євген Сверстюк, Володимир Василенко, Оксана Пахльовська, історик Володимир В’ятрович, письменниця Оксана Забужко.

Норильського повстання в українських шкільних підручниках з історії – немає. Тому тільки від активної позиції українських громадян залежить, знатиме світ і самі українці про те, хто зруйнував сталінізм чи ні

У рамках заходу відбудеться показ уривків із фільму "Загадка Норильського повстання" режисера, Лауреата Шевченківської премії Михайла Ткачука, який вже протягом багатьох років досліджує Норильське повстання, а також обговорення теми протистояння "Людина-Тоталітаризм" за участі згаданих громадських діячів та інтелектуалів.

Окрім того, в КМЦ Києво-Могилянської академії буде представлена фотовиставка, присвячена Норильському Горлагу".

Окрім громадських слухань 21 травня в Києво-Могилянській академії, у рамках відзначення 60-річчя Норильського повстання заплановані такі заходи:

  1. 14 травня 2013 р. – зустріч у Прикарпатському університеті (м. Івано-Франківськ) з відомим учасником Норильського повстання Євгеном Грицяком та автором і режисером документальної стрічки "Загадка Норильського повстання" Михайлом Ткачуком.
  2. 25 травня 2013 р. - Вшанування "Норильських Витязів" у приміщенні Литовського Сейму (Вільнюс, Литва), за участі зокрема литовських представників Норильського повстання та делегації з України в складі кілької учасників Норильського повстання та режисера Михайла Ткачука.
  3. На найближчі місяці запланована також низка подій в рамках відзначення 60-річчя Норильського повстання у Львові, Луцьку, Харкові, Дніпропетровську та Острозі.

Дивіться також: "Як українці перемогли сталінізм. Історія норильського повстання"

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.